Гігантські кенгуру Австралії, які колись вражали своїм розміром, не змогли пережити зміни клімату, що відбувалися в період між 280 000 і 205 000 роками тому. Нові наукові дослідження скам’янілостей, опубліковані в журналі PLOS One, дають унікальний погляд на те, як ці великі тварини, які належали до роду Protemnodon, не змогли адаптуватися до більш сухих умов, які змінили екосистему Австралії.
Результати досліджень
Дослідники виявили скам’янілості зубів гігантських кенгуру в печерах гори Етна, розташованої на півночі Рокгемптона, в центральній частині Східної Австралії. Завдяки аналізу цих зубів вдалося відновити інформацію про пересування цих вимерлих тварин. Вчені припускають, що Protemnodon не здійснював великих міграцій, а жив у стабільному і багатому тропічному лісі, який з часом почав висихати.
Малий радіус переміщення
Аналізуючи хімічний склад зубів Protemnodon, зокрема ізотопи стронцію, дослідники змогли оцінити, як далеко ці тварини подорожували в пошуках їжі. Очікувано, що великі тварини повинні були мати ширший радіус переміщення. Однак результат показав, що ці кенгуру залишалися в межах локального карстового району печер, що вказує на їхню адаптацію до стабільного екосистемного середовища.
Вимирання через зміну клімату
Зміни клімату, що відбулися між 280 000 і 205 000 роками тому, призвели до зменшення кількості дощів і змін у сезонних циклах, що змінило рослинність і зробило навколишнє середовище менш стабільним для лісових мешканців, таких як Protemnodon. Дослідники зазначають, що, маючи обмежену здатність до переміщення та адаптації до нових умов, ці кенгуру не змогли вижити.
Техніки датування скам’янілостей
Для точності дослідження вчені застосували методи ураново-серієвого датування для скам’янілостей та метод люмінесценції для датування осадів, виявлених в печерах. Ці сучасні методи дозволили встановити точний вік скам’янілостей і дати більш чітке розуміння тимчасових меж існування Protemnodon.
Місцеві адаптації та вимирання
Дослідження також підняло питання про роль місцевих адаптацій у зникненні видів. Враховуючи, що Protemnodon мав обмежений радіус переміщення, ймовірно, їх вимирання було зумовлене саме змінами в місцевому середовищі, а не більш широкими змінами, які могли бути характерними для інших видів мегафауни Австралії.
Перспективи для вивчення мегафауни Австралії
Результати цього дослідження важливі для розуміння того, як різні види мегафауни адаптувались або не змогли адаптуватися до змін в екосистемах, що призводили до їхнього вимирання. Ці результати відкривають нові можливості для вивчення вимирання видів, відкидаючи загальні гіпотези і звертаючи увагу на специфічні місцеві фактори.
Читайте оригінальну статтю.