Майбутні астронавти зможуть отримувати воду і кисень з місячного ґрунту

Поділитись записом:

Якщо є дві речі, які мають важливе значення для людського життя – вода і кисень – але поки що вони не є легкодоступними на Місяці.

Однак завдяки новій техніці астронавти коли-небудь зможуть збирати ці елементи з місячного ґрунту.

Про це повідомляє Europlanet Society.

Двоетапний процес був розроблений консорціумом вчених з Політехнічного університету Мілана, Європейського космічного агентства, Італійського космічного агентства і корпорації космічних систем OHB. Він заснований на існуючій техніці, використовуваної в наземних цілях, і використовує той факт, що приблизно 50% ґрунту у всіх областях Місяця складається з мінералів, таких як діоксид кремнію й оксид заліза, які, своєю чергою, в основному складаються з кисень.

У лабораторних умовах дослідники почали з нагріву моделюваного місячного ґрунту в печі – в присутності водню і метану – до температури близько 1 000ºC (1 832ºF). Це призвело до випаровування ґрунту, в результаті чого кисень мінерали переходили прямо з твердого в газоподібний стан, минаючи розплавлену фазу.

Ці гази та залишковий метан потім направлялися в каталітичний нейтралізатор і конденсатор, останній з яких відділяв рідку воду від суміші. Потім цю воду можна було б споживати як є, або можна було б витягти з неї кисень за допомогою електролізу.

Що залишився водень і метан можна утилізувати в системі. Є також твердий побічний продукт, багатий кремнеземом і металами, який, ймовірно, можна буде переробити для інших цілей в місячних колоніях. І хоча цей процес може здатися досить складним, очевидно, що він може виконуватися сам по собі.

«Наші експерименти показують, що установка масштабируема і може працювати в майже повністю автономному замкнутому контурі, без необхідності втручання людини й без засмічення», – каже професор Мішель Лаванья з Політехнічного університету Мілана.

Дослідження команди буде представлено на онлайн-конгресі Europlanet Science Congress (EPSC) 2021.

Джерело


Поділитись записом: