НАУКА

Вусаті кити стали гігантами в Південній, а не в Північній півкулі

Поширити:

Учені з Австралії та Нової Зеландії вивчили скам’янілі рештки викопного кита, знайдені ще 1921 року, і дійшли висновку, що своїх феноменальних розмірів ці тварини могли набути в Південній півкулі. Раніше припускали, що еволюція китів зробила крок у бік гігантизму в північних водах.

Вусаті кити (Mysticeti) – найбільші тварини на планеті. Довжина блакитного кита, наприклад, сягає 33 метрів, а вага – 160 тонн. Кити еволюціонували з наземних хижаків – пакіцетів (Pakicetus), які до того ж мали крихітні копитця. Але ці, як і наступні, предки китів мали вкрай малий розмір порівняно з сучасними гігантськими родичами.

Протягом усієї своєї еволюційної історії предки вусатих китів були набагато меншими, ніж їхні сучасні нащадки, – лише близько п’яти метрів у довжину. Питання про те, як кити досягли рекордних розмірів, залишається дискусійним. Дослідників здебільшого цікавить питання про те, як це сталося, а не де.

Читайте також:  Рідкісні райдужні хмари помітили в небі над Арктикою

Довгий час вважалося, що вусаті кити залишалися невеликими аж до початку льодовикових періодів, тобто приблизно до 2,5-3 мільйонів років тому. Тоді з’явилися сучасні види вусатих китів, включно з блакитним. Але вчені з університетів Монаша (Австралія) і Отаго (Нова Зеландія) засумнівалися в цьому. Висновки дослідників представлені в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.

Найпоширеніші гіпотези досі свідчили, що кити еволюціонували в умовах холодного клімату. Вважалося, що це пов’язано з частішими знахідками предків китів із Північної півкулі.

Однією з таких знахідок, з якою працювали вчені, стали скам’янілі кінці щелеп викопного кита, знайдені палеонтологом-аматором Френсісом Кадмором на півдні Австралії понад 100 років тому. Попри це, кістки віком 16-21 мільйон років досі припадали пилом в архівах австралійського Музею Вікторії, доки їх не відкрив заново один зі співавторів дослідження – старший куратор палеонтології хребетних у НДІ Музею Вікторії Еріх Фіцджеральд. Одного разу, вже в неробочий час, він досліджував “катакомби” музею і відкрив скриньку з кістками, про які всі забули. Будучи досвідченим фахівцем, палеонтолог одразу впізнав в уламках щелепи вусатого кита.

Читайте також:  Побито рекорд за кількістю людей, що знаходяться на навколоземних орбітах

Використовуючи моделі, побудовані на основі вимірювань пропорцій тіла сучасних китів, учені дійшли висновку, що тварина, останки якої знайшов Кадмор, була приблизно дев’ять метрів у довжину. Але ж найбільший викопний кит, якого описували досі, сягав лише шести метрів у довжину.

З огляду на також знахідки останків викопних китів із Перу, дослідники припустили, що великі кити з’явилися зовсім не в Північній, а в Південній півкулі. Притому що частка знахідок предків китів для півдня становить лише 20 відсотків від усього літопису скам’янілостей. “Це те, що я називаю програмою “Аполлон”: палеонтологія”, – заявив Еріх Фіцджеральд.

+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
Читайте також:  На Енцеладі помітили гейзер рекордної сили