Експеримент проводився на мишах, у яких після тривалої дії препарату сильно вичерпалася різноманітність кишкової мікробіоти.
На тривалість життя впливають як самі антибіотики, а й те, як людина їх приймає. Про це заявили австралійські вчені у своїй статті.
Вчені з Університету Фліндерса та Південно-Австралійського інституту охорони здоров’я та медичних досліджень (SAHMRI) в ході аналізу виявили, що існує зв’язок між типом мікробіома, який повторно заселяє кишківник після приймання антибіотиків, та скороченням тривалості життя. Дослідження проводили на мишах. Наголошується, що це перша експериментальна робота у своєму роді з вивчення довгострокових ефектів впливу антибіотиків на нормальних здорових тварин від їхнього дитинства до старості.
“Вперше ми відстежили вплив, який зміна мікробіома кишківника через приймання антибіотиків у ранньому віці чинить на мишей протягом усього їхнього життя”, – заявив керівник дослідження професор Девід Лінн.
За словами вчених, зважаючи на тривалий вплив антибіотиків, сильно вичерпалося видове розмаїття кишкової мікробіоти, а разом з цим у кишківнику піддослідних утворилися мікробні спільноти. Їх перший тип умовно назвали PAM I (у ньому переважали грампозитивні бактерії із сімейства Erysipelotrichaceae (Turicibacter)). Друге співтовариство назвали PAM II (там пальму кількісної першості тримали бактерії з сімейства Lachnospiraceae (Blautia та Coprococcus)).
“Миші з мікробіомом PAM II показали підвищену інсулінорезистентність у пізнішому віці, що вказує на метаболічну дисфункцію, а також значно вищий рівень запалення у багатьох різних тканинах, включаючи кров, печінку та мозок”, – розповів Лінн.
За його словами, миші з цієї групи помирали “приблизно вдвічі частіше, ніж ті, що були повторно заселені мікробіотою PAM I”. Причому це не залежало від того, що ці дві групи були однопомітниками, які зазнали впливу тих самих антибіотиків.
Нормалізація складу мікробіоти в обох групах відбулася задовго до того, як у другої групи почали відзначати згубні ефекти, пов’язані з порушенням метаболізму та запаленням. Вона настала через кілька тижнів після дії антибіотика, відмінність у тривалості життя між представниками груп зберігалася 102 тижні.