У пошуках кращого м’яса, вирощеного в лабораторії, вчені з Південної Кореї створили яловичо-рисовий гібрид, який вирощують у чашці Петрі. Хоча він виглядає як трохи неапетитна рожева кашка, дослідники стверджують, що це багате на білок джерело їжі, яке викачує значно менше парникових газів, ніж традиційне вирощування яловичини.
Вчені з Університету Йонсей у Сеулі створили новий продукт харчування, взявши м’язові та жирові стовбурові клітини корів і пересадивши їх у рисові зерна. Спочатку на рис наносять риб’ячий желатин та ферменти, щоб допомогти клітинам прикріпитися. Після того, як стовбурові клітини додані, їх залишають культивуватися в чашці Петрі на 9-11 днів.
Кінцевим результатом є гібридний яловичий рис, який містить на 8 відсотків більше білка і на 7 відсотків більше жиру, ніж звичайний рис.
Крім того, що він має низький ризик харчових захворювань, він набагато дешевший, ніж натуральне м’ясо. За оцінками дослідників, у разі комерціалізації гібрид з високим вмістом яловичини може коштувати $2,23 за кілограм, тоді як яловичина коштує приблизно $14,88 за кілограм.
А ще краще – він має набагато менший вуглецевий слід. Сто грамів (3,5 унції) гібридного рисового білка вивільняє менше 6,27 кілограма (13,8 фунта) CO2, тоді як виробництво 100 грамів яловичини вивільняє 49,89 кілограма (110 фунтів).
Що стосується смаку, то він залежить від того, скільки жиру або м’язів додано до рису. Вважається, що гібридний рис з більшим вмістом м’язів має яловичий і мигдалеподібний запах, тоді як рис з більшим вмістом жиру пахне більш вершковим, маслянистим і трохи схожим на кокосову олію. За текстурою він твердіший і крихкіший, ніж традиційний рис.
Питання в тому, чи з’їли б ви його? Дослідники припускають, що вони прагнуть комерціалізувати цей харчовий продукт, пропонуючи споживачам недороге і поживне джерело їжі, яке уникає багатьох екологічних та етичних наслідків промислового сільського господарства.
“Уявіть собі, що ми отримуємо всі необхідні нам поживні речовини з клітинно-культивованого білкового рису. Рис вже має високий рівень поживних речовин, але додавання клітин худоби може ще більше підвищити його”, – говорить Сохьон Пак, провідний автор дослідження, який проводив дослідження під керівництвом автора-кореспондента Джинкі Хонга з Університету Йонсей, у своїй заяві.
Можливо, його не обов’язково подаватимуть у мішленівських ресторанах, але він може мати цілу низку практичних застосувань. Наприклад, його можна використовувати як життєво важливе джерело харчування для людей, що потерпають від голоду чи стихійних лих. З іншого боку, вона може виявитися ідеальною їжею для астронавтів під час довготривалих космічних подорожей.
“Я бачу безліч можливостей для цієї гібридної їжі на основі зерна”, – каже Парк.
