Марс може виявитися значно активнішим під своєю поверхнею, ніж вважалося раніше. Космічний апарат зафіксував незвичні викиди газу поблизу величезного вулкана Alba Mons. Дослідники припускають, що під марсіанським ґрунтом досі може перебувати магма, а разом із нею — середовище, подібне до земних гідротермальних джерел, де могло зародитися життя.
Що відбувається під поверхнею Марса
Сигнал можливих викидів газу виявив європейський орбітальний апарат ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO). Йдеться про хлороводень — газ, який зафіксували в атмосфері Червоної планети поблизу тріщин у районі вулкана Alba Mons.
Це найбільший вулкан Марса за площею. Водночас за висотою він поступається знаменитому Olympus Mons.
Дослідники пов’язують появу газу з можливими викидами з підземної магматичної системи. Якщо ця версія підтвердиться, вона стане ще одним свідченням того, що геологічна активність Марса не обмежується його далекою вулканічною історією.
Про результати дослідження повідомляє NNews із посиланням на Live Science. Роботу опублікували 4 листопада в журналі Science Advances.
Чому газ здивував учених
Найцікавіше в цій історії — не саме виявлення хлороводню, а те, коли та де він з’являвся.
Апарат TGO вперше зафіксував цей газ ще у 2021 році. Проте тоді науковці не поспішали пов’язувати його з вулканічною активністю.
Причин було кілька: концентрація газу змінювалася залежно від сезону, він не мав чіткої прив’язки до вулканічного району, а інших характерних вулканічних газів, зокрема сполук сірки, не виявили.
Згодом дослідники помітили дещо незвичне. Хлороводень з’являвся навіть узимку в північній півкулі Марса — у період, коли такого сигналу не очікували.
Спостереження повторювалися в близьких місцях і приблизно в однаковий час протягом двох марсіанських років. Тому команда організувала спеціальну кампанію вимірювань, яка тривала ще два марсіанські роки.
Загалом дослідження охопило приблизно чотири земні роки.
Результат виявився показовим: науковці зафіксували виразний локальний сигнал газу, який згодом слабшав і зникав нижче межі чутливості приладів.
За словами співавтора дослідження Кевіна Олсона з Оксфордського університету, така картина більше нагадує короткочасний викид газу в атмосферу, ніж звичайний сезонний хімічний процес.
Як це пов’язано з можливим життям
Головна інтрига полягає в тому, що підземна магма може створювати умови, які нагадують земні гідротермальні системи.
На Землі гідротермальні джерела розташовані переважно на дні океанів. Через тріщини в земній корі проходить вода, яка нагрівається від внутрішнього тепла планети та взаємодіє з гірськими породами.
У результаті утворюється середовище, насичене хімічними речовинами та енергією. Воно здатне підтримувати життя навіть без сонячного світла.
Саме такі місця вважають одними з можливих середовищ, у яких могло зародитися найдавніше життя на Землі.
Якщо подібні умови існують під поверхнею Марса, там теоретично могли б зберігатися сприятливі для мікроорганізмів середовища.
Однак є важливе уточнення: наявність магми сама по собі не означає, що на планеті є життя.
Два незалежні свідчення активності Марса
Нове дослідження цікаве ще й тим, що його результати доповнюють попередні спостереження NASA.
Раніше посадковий апарат InSight за допомогою сейсмічних вимірювань і моделювання вказував на можливу наявність магми під поверхнею Марса.
Тепер орбітальний TGO зафіксував потенційний атмосферний прояв цієї активності.
Фактично дослідники отримали два різні типи свідчень: один стосується процесів усередині кори планети, інший — можливого виходу газів в атмосферу.
Саме поєднання цих даних робить нову гіпотезу цікавішою. Водночас остаточно підтвердити магматичне походження хлороводню ще належить.
Чи може на Марсі досі існувати життя?
Співавтор роботи, планетарний геолог Даніель Меже з Польської академії наук, звертає увагу на важливу обставину: для виникнення життя недостатньо простої присутності тепла та хімічних речовин.
Потенційне середовище повинно залишатися стабільним протягом дуже тривалого часу — щонайменше мільйонів років.
І саме тут виникає найбільша невизначеність. Поки невідомо, чи могли локальні ділянки біля марсіанських тріщин підтримувати необхідні умови настільки довго.
Меже навіть припустив, що якщо всі необхідні умови там справді існують, живі організми можуть досі чекати на своє відкриття.
Але це поки гіпотеза, а не свідчення виявлення марсіанських мікроорганізмів.
💡 Цікаво знати
Рік на Марсі триває приблизно 687 земних діб. Тобто один повний оберт Червоної планети навколо Сонця займає майже два земні роки.
Саме тому дослідникам довелося проводити багаторічні спостереження, щоб відокремити звичайні сезонні зміни від можливих короткочасних викидів газу.
❓ Чи означає це, що життя на Марсі вже знайшли?
Ні. Дослідники не виявили ані мікроорганізмів, ані прямих біологічних слідів.
Поки йдеться про можливу магматичну активність і середовище, яке теоретично могло б підтримувати життя. Але якщо гіпотеза підтвердиться, район Alba Mons стане особливо цікавим місцем для пошуку ознак давнього або сучасного марсіанського життя.
Найважливіше в цьому відкритті — не те, що на Марсі нібито знайшли життя, а те, що вчені отримали новий можливий напрямок його пошуку. І цього разу підказка надійшла не з поверхні планети, а з газу, який міг вийти з її прихованих надр.
