Уявіть планету, де замість води з неба можуть падати краплі рідкого заліза. Такий сценарій астрономи пов’язують з екзопланетою WASP-76b, розташованою приблизно за 640 світлових років від Землі. Її атмосфера настільки розпечена, що залізо може випаровуватися на денному боці, переноситися потужними вітрами й конденсуватися на нічному.

Це один із найбільш незвичайних прикладів екстремальної погоди за межами Сонячної системи. Водночас важливо розуміти: вчені не спостерігали самі краплі заліза, що падають із хмар. Вони виявили спектральні ознаки, які узгоджуються з таким процесом.

Чому на WASP-76b може випадати металевий дощ

WASP-76b належить до класу так званих гарячих юпітерів. Це газові гіганти, які обертаються надзвичайно близько до своїх зірок. Через таку відстань вони отримують величезну кількість енергії та нагріваються до температур, за яких звичайні для Землі матеріали поводяться зовсім інакше.

За даними Європейської південної обсерваторії (ESO), температура на денному боці WASP-76b перевищує 2400 °C. За таких умов залізо переходить у газоподібний стан і потрапляє в атмосферу.

Читайте також:  Метеорити зникають у м'якому льоду Антарктиди в міру потепління на планеті

Але найцікавіше відбувається далі.

Планета перебуває у стані приливного захоплення: вона завжди повернена до своєї зорі одним боком. Тому на одній половині панує вічний день, а інша залишається у постійній темряві.

Різниця температур між цими областями спричиняє потужні атмосферні потоки. Вони переносять пару заліза з розпеченого денного боку на холодніший нічний.

Там температура падає приблизно до 1500 °C. Залізна пара охолоджується, конденсується і, за припущенням дослідників, утворює краплі рідкого металу, які можуть випадати вниз у вигляді опадів.

Як астрономи виявили залізний дощ

Про незвичайну атмосферу WASP-76b стало відомо завдяки спостереженням за допомогою Дуже Великого Телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії в Чилі.

У 2018 році науковці використали спектрограф ESPRESSO, щоб дослідити світло зорі під час проходження планети перед нею.

Метод дозволив визначити, які хімічні елементи присутні в атмосфері екзопланети. Дослідники виявили ознаки залізної пари на межі між денною та нічною сторонами.

Читайте також:  Запуск XpoSat зробив Індію другою країною з космічною обсерваторією чорних дір

Водночас на протилежному боці планети відповідного сигналу не було. Це стало важливою підказкою: залізо, ймовірно, зникає з газоподібного стану під час переміщення в холоднішу частину атмосфери.

Результати дослідження опублікували 11 березня 2020 року в науковому журналі Nature у роботі «Nightside condensation of iron in an ultrahot giant exoplanet».

повідомляє NNews із посиланням на Європейську південну обсерваторію (ESO) та наукове дослідження в Nature.

Чи справді там іде дощ із розплавленого металу

Тут є важливий нюанс. Астрономи не фотографували металеві краплі й не спостерігали безпосередньо їхнє падіння.

Вони зафіксували зміни в спектрі світла, які свідчать про різний хімічний склад атмосфери на різних ділянках планети. На основі цих даних учені запропонували пояснення — конденсацію заліза та можливе випадання металевих опадів.

Тобто залізний дощ є науково обґрунтованою гіпотезою, а не безпосередньо зафіксованим явищем.

Читайте також:  Активність червоних карликових зірок може перешкоджати потенціалу позаземного життя, показує дослідження

Є й інша цікава деталь: WASP-76b не має твердої поверхні, подібної до земної. Це газовий гігант, тому краплі заліза можуть опускатися в глибші шари атмосфери, де через високу температуру знову випаровуватимуться.

Чому відкриття важливе для науки

Дослідження WASP-76b показало, що атмосфери далеких планет можуть мати надзвичайно складну хімію. Навіть на одному небесному тілі умови настільки різняться, що хімічні елементи переходять з одного стану в інший залежно від температури та руху повітряних мас.

Це допомагає астрономам краще розуміти клімат екзопланет, механізми перенесення тепла та формування хмар за умов, яких немає в Сонячній системі.

І хоча WASP-76b розташована приблизно за 640 світлових років від Землі, її атмосфера вже дозволяє вченим досліджувати погоду на іншому світі.