За оцінками, 2,8 мільйона людей у світі хворіють на розсіяний склероз (РС). Це аутоімунне захворювання є результатом того, що імунна система пошкоджує частини нервів у головному та спинному мозку, що може призвести до проблем з рухом, зором, рівновагою та чутливістю.
Хоча багато симптомів розсіяного склерозу можна контролювати, наразі не існує способу вилікувати або запобігти цьому захворюванню. Це пов’язано зі складною імунною реакцією, яка призводить до цього захворювання.
Але аналіз крові, нещодавно розроблений мною та моїми колегами, дозволив нам оцінити силу імунної відповіді у людей з РС.
Це відкриття може не тільки наблизити нас на крок до розуміння причин виникнення РС, але й до розробки кращих методів лікування цього захворювання.
Дослідники досі не зовсім впевнені, що саме викликає РС. Але все більше доказів свідчать про те, що основним чинником захворювання є вірус Епштейна-Барр (також відомий як залозиста лихоманка або інфекційний мононуклеоз).
Вірус Епштейна-Барр (EBV) передається через слину і зазвичай інфікує дітей у ранньому віці. Симптоми часто легкі, нагадують звичайну застуду. Але в інших людей вони можуть супроводжуватися болем у горлі та підвищеною втомлюваністю.
Однак організм ніколи не очищається від вірусу. У більшості людей імунна система робить його нешкідливим. Але люди з РС мають аномальну імунну відповідь на цей вірус, що може бути причиною захворювання.
Зв’язок між вірусом Епштейна-Барр та РС розглядається вже понад 20 років, і численні дослідження підкреслюють високу поширеність цього вірусу серед людей з РС. Але у 2022 році велике дослідження, в якому взяли участь понад 10 мільйонів молодих людей, нарешті надало надійне епідеміологічне підґрунтя для цього зв’язку.
Дослідження, яке спостерігало за учасниками протягом 20 років, виявило, що ризик розвитку РС збільшується в 32 рази після інфікування ВЕБ. Жодні інші вірусні інфекції не збільшували ризик розвитку РС.
Дослідження також показало, що білки, які входять до складу EBNA-1 (компонент вірусу Епштейна-Барр) і мієліну (зовнішня оболонка наших нервів), мають схожу структуру. Зазвичай мієлін підтримує наші нерви здоровими, але у людей з РС імунна система розпізнає мієлін як чужорідного загарбника і атакує його.
Це відкриття є важливою відправною точкою для дослідження механізмів, що стоять за аберантною імунною реакцією, яка призводить до РС. Це також може дозволити дослідникам колись розробити кращі методи лікування РС.
Аналіз крові на розсіяний склероз
Симптоми РС зазвичай лікують за допомогою імуносупресивних препаратів. Вони пригнічують загальну імунну відповідь організму, що може зменшити вираженість симптомів РС.
Але ці препарати мають багато небажаних побічних ефектів, включаючи головний біль, біль у шлунку та шлунково-кишкові проблеми. А оскільки вони змінюють реакцію імунної системи, це може призвести до більш частих інфекцій грудної клітки, придаткових пазух носа або сечового міхура.
Противірусні препарати можуть бути ще одним можливим шляхом лікування. Вони впливають на конкретний вірус в організмі і не дають йому розмножуватися. Оскільки вони діють лише на один конкретний вірус, вони не пригнічують загальну імунну систему організму.
Існує низка інтригуючих повідомлень про людей з РС, у яких також розвинувся ВІЛ, і які отримували противірусні препарати, що є стандартною частиною лікування ВІЛ, оскільки вони зупиняють реплікацію вірусу.
Несподіваним наслідком стало те, що симптоми РС у цих людей зникли. Це свідчить про те, що противірусні препарати можуть бути корисним методом лікування. Запобігаючи розмноженню ВЕБ в організмі, вони можуть допомогти перевести РС у стадію ремісії.
Але для того, щоб розробити противірусний препарат, ми повинні знати, наскільки сильна відповідь імунної системи на ВЕБ у пацієнтів з РС.
З цією метою ми з колегами розробили аналіз крові, який кількісно оцінює імунну відповідь організму на ВЕБ.
Щоб перевірити, чи працює він, ми взяли зразки крові у людей з розсіяним склерозом, епілепсією та тих, хто не мав жодних захворювань. Загалом ми обстежили 145 осіб, а також підтвердили за допомогою лабораторних досліджень, що кожна людина мала ознаки попередньої інфекції EBV.
Хоча основна увага була зосереджена на розсіяному склерозі, ми хотіли порівняти, як імунна відповідь цих учасників відрізнялася від імунної відповіді людей без наявних захворювань, а також людей з іншими неврологічними захворюваннями, не пов’язаними з ВЕБ.
Ми виявили, що імунна відповідь на ВЕБ була вищою у людей з розсіяним склерозом, ніж у людей з двох інших груп. Це підтверджує ідею про те, що саме імунна відповідь на ВЕБ є причиною розсіяного склерозу.
Ми також побачили, що сучасні препарати для лікування РС впливають на реакцію імунної системи на ВЕБ. Було показано, що препарати, які виснажують циркулюючі імунні клітини (відомі як В-клітини), створюють у пацієнтів з РС імунну відповідь на ВЕБ, еквівалентну імунній відповіді на вірус у здорових учасників.
Нас зацікавив цей результат, оскільки точний механізм дії цих препаратів, що виснажують В-клітини, при РС не був зрозумілий. Одна з теорій полягала в тому, що ці препарати виводять ВЕБ з організму, атакуючи В-клітини, за якими ховається вірус. Довести це було важко, але ми вважаємо, що результати нашого дослідження підтверджують цю теорію.
Однією з головних цілей нашого дослідження була розробка потенційного способу реєстрації ефекту препаратів, спрямованих на ЕБВ при РС, у клінічних випробуваннях. Ми вважаємо, що тестування лише на рівень вірусу не є достатнім, оскільки хвороба викликана імунною відповіддю. Ми вважаємо, що наш новий аналіз крові може бути використаний у майбутніх клінічних випробуваннях противірусних препаратів або вакцин проти ВЕБ при РС.
