Медикам буває важко розпізнати розсіяний склероз, оскільки його різноманітні симптоми легко прийняти за інші хвороби. Нове дослідження показало, що ранньою ознакою цієї аутоімунної патології можуть бути деякі психічні стани.
При розсіяному склерозі імунна система організму атакує мієлінову оболонку, що захищає нейрони. Це порушує зв’язок з мозком і з часом призводить до слабкості, оніміння, втрати зору, обмеження рухливості, а в результаті – до паралічу.
За оцінками ВООЗ, у світі приблизно 2,8 мільйона людей страждають на це хронічне захворювання нервової системи, що призводить до інвалідності.
Розсіяний склероз дуже важливо діагностувати якомога раніше, щоб скоріше розпочати лікування і тим самим уповільнити прогресування хвороби. Довгий час вважалося, що її клінічні прояви починаються лише з першим епізодом демієлінізації , наприклад, при виникненні проблем із зором.
Однак неврологи з Університету Британської Колумбії (Канада) зрозуміли, що цьому передує цілий період, коли хвороба дається взнаки непрямими шляхами, а не класичними симптомами. Їхню наукову роботу, присвячену продромальній фазі розсіяного склерозу, опублікував Neurology , журнал Американської академії неврології.
Спільно з колегами з ще кількох канадських вишів дослідники проаналізували медичні карти 6863 пацієнтів із розсіяним склерозом зі свого регіону. Вчені звертали увагу на поширеність психічних станів та порушень, включаючи депресію, тривогу, біполярний розлад та шизофренію, протягом п’яти років до появи у пацієнтів класичних, визнаних медициною, ознак розсіяного склерозу. Потім ці відомості зіставили з даними контрольної групи, до якої увійшли 31865 пацієнтів без аутоімунної патології .
З’ясувалося, що у хворих на розсіяний склероз проблеми з психікою зустрічалися майже вдвічі частіше (28%), ніж у загальній популяції (14,9%). Також більший відсоток людей із першої групи звертався за медичною допомогою з приводу психічних симптомів. Сюди увійшли відвідування терапевтів та психіатрів, випадки призначення ліків та госпіталізації.
Розрив у велику сторону у пацієнтів із розсіяним склерозом збільшувався з кожним роком із п’яти років, які передували клінічним проявам хвороби. Піка психічні симптоми досягли останні 12 місяців перед початком розсіяного склерозу.
«Ми не говоримо, що ці психічні стани самі собою передвіщають розсіяний склероз. Однак вони можуть бути частиною головоломки продромальної фази розсіяного склерозу та можливим тривожним сигналом у поєднанні з іншими факторами», – заявив один з авторів дослідження доктор Анібал Чорткофф ( Anibal Chertcoff ).
Нове дослідження стало продовженням попередньої роботи неврологів. Тоді вони встановили, що втома, порушення сну, синдром подразненого кишечника, анемія та біль також можуть бути частиною продромального періоду перед початком розсіяного склерозу.
Відкриття вчених важливі з огляду на те, що можливості лікування розсіяного склерозу, особливо на ранніх стадіях, останніми роками помітно покращилися. У США, наприклад, розробили «вакцину навпаки», що дозволяє придушити саморуйнівну імунну відповідь. Дослідники вже проводять першу фазу клінічних випробувань нового виду терапії з метою оцінки його безпеки під час лікування пацієнтів із розсіяним склерозом.