Новий аналіз крові визначає синдром хронічної втоми з точністю до 91%

Люди, які живуть із синдромом хронічної втоми, можуть роками чекати на офіційний діагноз, і це лише деякі з них. Експерти припускають, що до 91 відсотка людей у США залишаються без діагнозу, живучи без медичної підтримки зі станом, який позбавляє їх енергії, розумових здібностей і безтурботного життя.

Але ця статистика може з часом покращитися, якщо нещодавно розроблений діагностичний тест витримає ретельну перевірку.

Група вчених під керівництвом Оксфордського університету щойно опублікувала попередні результати тесту на основі клітин крові, який з точністю до 91 відсотка може відрізнити здорових людей від хворих на синдром хронічної втоми (також відомий як міалгічний енцефаломієліт або ME/CFS).

“Розробка простого тесту з потенціалом ранньої діагностики [ME/CFS] є критично важливою метою”, – пишуть Цзябао Сюй (Jiabao Xu) та його колеги у своїй статті, опублікованій у відкритому доступі та рецензованій колегами.

“Рання діагностика дозволила б пацієнтам більш ефективно контролювати свої стани, що потенційно може призвести до нових відкриттів у вивченні шляхів розвитку хвороби та розробці методів лікування”, – кажуть вони, особливо якщо такий аналіз крові зможе виявити зміни з часом.

Аналіз крові розрізняє властивості типу клітин крові, які називаються мононуклеарними клітинами периферичної крові (PBMC), у людей з розсіяним склерозом та без нього, за допомогою методу раманівської спектроскопії та інструменту штучного інтелекту (ШІ).

Попередні дослідження показали, що ПМПК у людей з МЕ/КФС мають знижену енергетичну функцію; ці результати узгоджуються з новою теорією про те, що цей стан пов’язаний з порушенням вироблення енергії.

Спираючись на результати свого пілотного дослідження, а також на дослідження, що свідчать про порушення роботи ПБМК при МЕ/КФК, Сюй та його колеги протестували свій діагностичний підхід на майже 100 людях: 61 людині з МЕ/КФК, 16 здорових особах та 21 людині з розсіяним склерозом, аутоімунним захворюванням, яке має багато схожих симптомів з МЕ/КФК.

Якщо аналіз крові може відрізнити людей з розсіяним склерозом від людей з розсіяним склерозом, а також від здорових людей, то це може бути гарною ознакою для його використання для диференціації розсіяного склерозу від інших захворювань, таких як фіброміалгія, хронічна хвороба Лайма та затяжний перебіг ковідної хвороби.

Команда профілювала понад 2 000 клітин у 98 зразках пацієнтів, аналізуючи молекулярні коливання окремих клітин. Отримані спектри, подібно до тих, які астрономи використовують для вивчення хімічного складу зірок, відображають зміни в рівнях внутрішньоклітинних метаболітів, що утворюються, коли клітини метаболізують паливо.

Сюй та його колеги спостерігали чіткі метаболічні відмінності між пацієнтами з розсіяним склерозом та двома контрольними групами.

Застосовуючи алгоритм штучного інтелекту, тест міг точно класифікувати 91 відсоток пацієнтів і навіть диференціювати пацієнтів з легким, середнім і важким ступенем МЕ/ХСН з точністю до 84 відсотків.

Подальші дослідження для підтвердження результатів на більших когортах займуть певний час. Сюй та його колеги сподіваються, що їхній метод подолає проблеми, з якими стикалися інші команди при обробці зразків. Однак, раманівська спектроскопія одноклітинних зразків не є легкодоступною в сертифікованих діагностичних лабораторіях.

Подібні тести на основі клітин крові з використанням різних аналітичних методів показали свою перспективність і раніше. У 2019 році вчені Стенфордського університету опублікували результати пілотного дослідження тесту, що аналізує ПБМК, але відтоді нічого не відомо про його прогрес. (Члени Стенфордської команди продовжують дослідження ME/CFS).

Тим часом, незліченна кількість людей, які живуть з МЕ/ХС, все ще чекають на встановлення діагнозу та відповідні варіанти лікування, що базуються на доказах.

“Багато [медичних працівників] все ще скептично ставляться до МЕ/ЦП, не маючи ефективних методів лікування або чіткої патології”, – зазначають Сюй та її колеги.

Будемо сподіватися, що незабаром це зміниться, оскільки такі дослідження, як це, вказують на біологічні зміни, які можна виявити при цьому стані, що обмежує енергію та змінює життя.