Харчування, як виявилось, може відігравати важливішу роль у розвитку раку легенів, ніж вважалося раніше.
Дослідники з Університету Флориди та Університету Кентуккі виявили, що молекула глікогену — з’єднання, яке зберігає глюкозу в клітинах, — може виступати рушієм росту аденокарциноми легенів, що становить близько 40% усіх випадків раку легенів у світі.
Під час дослідження було виявлено, що у зразках людської легеневої тканини, ураженої аденокарциномою, рівень глікогену був значно вищим, ніж у здоровій тканині. А в експериментах на мишах збільшена концентрація глікогену сприяла швидшому росту пухлин. Навпаки, зменшення рівня цієї молекули уповільнювало розвиток раку.
👉 Дослідження проводилося за допомогою передового методу — просторової метаболоміки, яка дозволяє аналізувати хімічні зміни в конкретних зонах тканин. Такий підхід допоміг побачити взаємозв’язки між молекулами і клітинами враженої тканини з неймовірною точністю.
“Ця платформа дала нам нову оптику для вивчення хвороб, відкриваючи раніше невідомі молекулярні закономірності,” — зазначив молекулярний біолог Рамон Сан із Університету Флориди.
Глікоген — це форма збереження глюкози, що утворюється в організмі з вуглеводів. У нормі він накопичується в м’язах і печінці для використання під час фізичної активності. Але надлишок глікогену може виникати через вживання жирної, калорійної та вуглеводної їжі — характерної для західної дієти.
У ході експерименту миші, яких годували дієтою з високим вмістом жирів і вуглеводів, показали значно вищі темпи росту ракових клітин, ніж ті, що отримували контрольну або збалансовану дієту.
Попри те, що результати отримані переважно на мишах, аналогічне накопичення глікогену було виявлено і у людських зразках тканини з аденокарциномою легенів. Ці дані вказують на потенційний зв’язок між типом харчування та розвитком конкретного виду раку легенів, хоча для остаточних висновків потрібно більше досліджень.
“У довгостроковій перспективі боротьба з раком повинна включати заходи, подібні до кампаній проти куріння — через інформування та політичну підтримку здорового харчування як засобу профілактики,” — зазначив Сан.
Цікаво, що підвищення рівня глікогену спостерігалось лише при аденокарциномі, але не в інших формах раку легенів, наприклад, у випадках плоскоклітинної карциноми. Це відкриває нові напрямки для подальших досліджень.
На фоні вже відомих чинників ризику — таких як куріння чи забруднене повітря — дієта може стати ще одним важливим аспектом профілактики раку легенів.
“Мало хто пов’язує рак легенів із харчуванням,” — додає Сан. — “Ми частіше говоримо про печінку або підшлункову. Але тепер маємо всі підстави замислитися і над роллю їжі у формуванні онкологічного ризику.”
Дослідження було опубліковано в журналі Nature Metabolism.