Вчені наблизилися до розгадки таємниці останнього льодовикового періоду

Поширити:

Дві загадки не дають спокою багатьом палеокліматологам: звідки взялися крижані щити останнього льодовикового періоду і як вони росли так швидко?

Нове дослідження, опубліковане в Nature Geoscience, можливо, дозволить пролити світло на ці загадки. Ці висновки, викладені у дослідженні, можна застосувати та до інших історичних льодовикових періодів.

Останній льодовиковий цикл почався 116 000 років тому, і Північна півкуля покрила величезний крижаний щит. Однак цим щитам знадобилося лише 10 000 років, щоб вирости та об’єднатися. Це здивувало серед учених.

Вчені раніше намагалися пояснити появу великих крижаних щитів, які покривали Північну Європу і Скандинавію — тепла вода, принесена Північноатлантичною течією, мала зробити Скандинавію значною мірою вільною від льоду.

“Проблема в тому, що ми не знаємо, звідки взялися ці крижані щити (у Скандинавії) і що змусило їх розширитися за такий короткий проміжок часу”, – сказав Маркус Лофверстром, провідний автор.

Автори дослідження розробили складну модель системи Земля, що дозволяє відтворити ранні кліматичні умови недавнього льодовикового періоду з високою просторовою деталізацією.

Дослідники виявили, що океанська брама Канадського арктичного архіпелагу відіграє життєво важливу роль у контролі клімату Північної Атлантики. Можливо, це також вплинуло на зростання крижаних щитів у Скандинавії. Модель показали, що поки Канадський арктичний архіпелаг залишався відкритим, Північна півкуля досить охолоджувалася, щоб дозволити рости крижаним щитам у Північній Канаді та Сибіру.

«Використовуючи моделювання клімату та аналіз морських відкладень, ми показуємо, що лід, що формується в північній частині Канади, може загороджувати проходи через океан і змінювати водні потоки з Арктики до Північної Атлантики, — сказав Лофверстром, — а це, своєю чергою, призводить до ослаблення циркуляції океану та створення прохолодніших кліматичних умов біля берегів Скандинавії, достатніх для того, щоб у цьому регіоні почали рости льоди».

Загалом експерименти можуть свідчити, що утворення морського льоду в Північній Канаді стало однією з причин появи скандинавських льодовиків.

«Можливо, що виявлені нами тут механізми застосовуються до кожного льодовикового періоду, а не лише до останнього. Це може навіть допомогти пояснити коротші холодні періоди, такі як похолодання в період пізнього дріасу (12 900–11 700 років тому)», — сказав Лофверстром.

Джерело