НАУКА

Скам’янілі фекалії вказали, що стародавні люди і гієни харчувалися “з одного столу”

Поширити:

Близько 1,4 мільйона років тому на території сучасної Іспанії гомініни ділили їжу з гігантськими гієнами. Вони шукали її в одному й тому самому місці, але в різний час доби.

У Південній Іспанії розташована археологічна пам’ятка раннього плейстоцену Фуенте-Нуева-3 (FN3), що зберігає найдавніші свідчення присутності гомінінів у Західній Європі. Крім великої кількості знарядь олдувайської культури, там знаходять рештки великих тварин зі слідами оброблення і вилучення кісткового мозку, а також кістки великих ссавців з відмітинами зубів, залишеними доісторичними гієнами. У цьому місці вчені виявили понад 200 копролітів – викопних скам’янілих екскрементів.

Група палеонтологів з Університету Малаги (Іспанія) під керівництвом Пауля Пальмквіста вивчила ці стародавні фекалії, щоб з’ясувати, яким тваринам вони належали, а також спробувала оцінити участь доісторичних гієн у обробленні великих тварин. Результати роботи опубліковані в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.

За допомогою методів електронної мікроскопії та дифракції рентгенівських променів дослідники проаналізували 216 копролітів. Морфологія, колір, розмір і хімічний склад вказали, що екскременти належали Pachycrocuta brevirostris – гігантським гієнам-падальщикам. Ці тварини важили приблизно по 110 кілограмів і мали розміри сучасної левиці.

Читайте також:  Антропологи розповіли, яким було життя жінок-неандертальців

Копроліти гієн відрізняються від скам’янілого посліду інших м’ясоїдних тварин високим вмістом оксиду кальцію (CaO) та оксиду фосфору (P2O5), що утворюються в організмі внаслідок споживання та перетравлення кісток.

Фрагменти перетравлених кісток, що збереглися в копролітах зі стоянки Фуенте-Нуева-3 / © Paul Palmqvist

Потім учені порівняли зразки з копролітами, знайденими на інших стоянках плейстоцену, і з фекаліями сучасних плямистих гієн (Crocuta crocuta). Плямисті гієни живуть сімейними групами – кланами – і випорожнюються в певних місцях (відхожі місця), можливо, щоб позначити свою територію.

“Склад цих фекалій виявився ідентичним. Крім того, в доісторичних зразках присутні невеликі фрагменти перетравлених кісток, як і в гієн, які сьогодні живуть у дикій природі та в неволі”, – пояснив Пальмквіст.

На думку іспанських палеонтологів, наявність такої великої кількості копролітів, знайдених на стоянці Фуенте-Нуева-3, свідчить про те, що гігантські гієни використовували це місце як відхоже.

Читайте також:  Скелет "іспанського ченця" в мексиканському палаці виявився жінкою-ацтеком

Раніше під час розкопок у Фуенте-Нуева-3 вчені виявили численні кам’яні знаряддя і кістки ссавців: мамонтів, коней, бізонів, ласок і тхорів, стародавніх буйволів. На багатьох кістках були присутні сліди надрізів і вилучення кісткового мозку, які свідчать про те, що стародавні люди обробили цих тварин.

Пальмквіст і його колеги вважають, що і гієни, і гомініни харчувалися залишками здобичі шаблезубих кішок. Цілком імовірно, що гомініни відвідували це місце вдень, а гієни годувалися і залишали там свій послід вночі.

Однак дослідники розглядають й іншу причину, через яку у Фуенте-Нуева-3 виявили так багато кісток великих ссавців: попередній аналіз ґрунту показав, що це місце, можливо, було вкрите хиткими пісками.

Як приклад Пальмквіст навів мамонта, який, за словами палеонтолога, потрапив у пастку хитких пісків.

“Ми знайшли скелет самки мамонта без кінцівок, а поруч із ним – кам’яні знаряддя і десятки фекалій гієн. Ми думаємо, що самка спершу потрапила в пастку, а потім стародавні люди відрубали їй ноги, щоб забрати з собою і поїсти в безпечному місці. Після її обгризли гієни”, – пояснив Пальмквіст.

Зараз іспанські палеонтологи проводять седиментологічний аналіз ґрунту і намагаються розрахувати масу розібраних тварин, щоб зібрати більше доказів на користь гіпотези хитких пісків.

Читайте також:  Антропологи знайшли "цивілізаційний хайвей" стародавніх людей

Питання про те, були ранні представники роду Homo “падальщиками” чи мисливцями на кшталт сучасних левів, досі не вирішене остаточно. З одного боку, відомо, що поширення навіть еректусів супроводжувалося занепадом деяких видів великих хижаків в Африці вже один-два мільйони років тому. З іншого боку, неясно, чи не вимерли ці хижаки через коливання клімату. Тому порівняльний аналіз дієт стародавніх людей та інших видів того ж часу – одне з найважливіших джерел інформації про реальну екологічну роль наших предків.

+1
0
+1
0
+1
1
+1
0
+1
0
+1
0