Діти у віці від 3 до 6 років були більш схильні довіряти роботу, ніж людині, якщо його слова здавалися правдивими. Зокрема, діти, які брали участь у дослідженні, сказали, що вони скоріше хотіли б подружитися, розповісти свої секрети та мати вчителя-робота, ніж реальну людину. На думку вчених, ця особливість може бути використана в освітніх цілях, щоб за допомогою соціальних роботів підвищити успішність учнів і навчити дітей сприймати машини більш раціонально. Дослідження опубліковано в журналі Computers in Human Behavior.
У дослідженні взяли участь 111 дітей віком 3-6 років. Їх розділили на групи і показали відео, в якому людина і робот в парі називали предмети, зображені на картинці. Спочатку предмети були відомі дітям, наприклад, гребінець, тарілка або м’яч, але деякі діти дивилися відео, де робот неправильно називав їх, а інші – де помилялася людина. На другому етапі дітям показали те саме відео, але з незнайомими предметами, а потім запитали, кому б вони хотіли довідатися назву предмета – людині чи роботу.
Серед дітей, які бачили, що робот неправильно називає предмети на першому етапі, учасники значно частіше хотіли запитати відповідь у людини. Однак у випадках, коли і люди, і роботи правильно називали предмети в першому відео, діти значно частіше хотіли запитати відповідь у робота. А коли робот озвучував вигадані назви предметів, діти частіше вірили, що саме робот назвав їх правильно, а не людина. Діти також частіше вірили, що люди роблять помилки “навмисно”, а це означає, що помилковість роботів не обов’язково знижує довіру до них як до партнерів по спілкуванню. Однак дослідники хотіли б з’ясувати, які саме риси робота викликають у дітей більшу довіру.
Джерело: nauka.ua
