Колись на планеті жили не лише Homo sapiens. Наш вид існував поруч із кількома іншими представниками людського роду. І хоч не всі їхні сліди збереглися донині, фрагменти цієї спільної історії залишилися у нашій ДНК.
Найвідоміші з них — неандертальці. Але на сході Азії існував ще один, менш відомий родич — Денісовці. Інформації про них досі обмаль через рідкісність викопних решток. Нове відкриття — майже ідеально збережена щелепа, знайдена біля узбережжя Тайваню, — може змінити ситуацію.
🦴 Щелепа Penghu 1: унікальна знахідка
Щелепу, яку археологи назвали Penghu 1, знайшли ще понад десять років тому у водах на захід від Тайваню — приблизно за 25 км від берега. Це перша знайдена в регіоні скам’яніла частина Денісовця та найповніша з-поміж менш ніж 15 фрагментів, виявлених у всьому світі.
До цього рештки Денісовців знаходили в основному у Сибіру, у Деніcовій печері (звідси й назва виду), а також у Байшия печері на Тибетському плато. Один можливий зуб виявили у печері в Лаосі — однак він може належати і неандертальцю.
🔬 Розгадка через білки, а не ДНК
Попри численні спроби, дослідникам не вдалося видобути ДНК із щелепи. Але команда науковців із Японії та Данії застосувала нову методику — палеопротеоміку, тобто аналіз білків із кісток і зубної емалі за допомогою мас-спектрометрії.
Вони змогли виділити 22 унікальні білки, що містили понад 2 тисячі амінокислот. При порівнянні з відомими зразками Homo sapiens, неандертальців, Денісовців та інших приматів, дослідники виявили дві амінокислотні послідовності, характерні лише для Денісовців.
🧔♂️ Хто він — “тайванський” Денісовець?
Також виявлені білки вказують, що особа була чоловіком. Це — перший підтверджений Денісовець, знайдений за тисячі кілометрів від відомих місць проживання виду, на південному сході Азії.
Точний вік щелепи встановити поки що не вдалося — оцінки варіюються від 10 000 до 190 000 років. Проте її форма показує, що Денісовці мали масивнішу нижню щелепу і більші моляри, ніж неандертальці — ймовірно, ці риси сформувалися після розходження двох груп близько 300–400 тисяч років тому.
🧩 Що це відкриття означає для науки
Дослідники пишуть:
“Ідентифікація щелепи Penghu 1 як залишків Денісовця підтверджує гіпотезу, висунуту на основі аналізу ДНК сучасних людей — що Денісовці були значно ширше розповсюджені в Східній Азії, ніж раніше вважалося”.
Це також додає нових деталей до еволюційної картини: неандертальці, з тоншими, вищими щелепами, і Денісовці — з масивними, низькими щелепами — співіснували на території Євразії у пізньому середньому та ранньому пізньому плейстоцені.
📌 Висновок
Хоч ми й досі знаємо не так багато про Денісовців, відкриття щелепи Penghu 1 — важливий крок до розуміння того, ким вони були, як жили та як вплинули на еволюцію нашого виду. Імовірно, нас чекає ще багато несподіванок під шарами землі… або морського дна.
Дослідження було опубліковано в журналі Science.