LifeStyleКраса та здоров'я

Періодичне голодування змінило мікробіом і активність мозку

Поширити:

Інтервальне (або періодичне) голодування допомагає не тільки скинути зайві кілограми, а й змінити вісь “людський мозок – кишечник – мікробіом”. Такого висновку дійшли китайські вчені.

У світі понад один мільярд людей страждають на ожиріння. Воно вважається фактором ризику серцево-судинних захворювань, діабету та деяких видів раку. Але назавжди схуднути нелегко: відомо, що складні взаємодії між системами організму, як-от гормонами та мозком, нерідко працюють проти цього.

Один із популярних методів зниження ваги – переривчасте обмеження енергії (IER, інтервальне голодування). Це медична практика, що полягає у встановленні та суворому дотриманні графіка прийому їжі з періодами повної відмови від неї (або сильного зниження кількості споживаних кілокалорій), що змінюються періодами споживання без обмежень. Раніше вчені встановили, що цей підхід не тільки допомагає позбутися зайвої ваги, а й знижує тиск, інтенсивність запальних процесів і ризик розвитку хвороб серця.

Тепер китайські фахівці вирішили перевірити, як метод IER діє на мікробіом кишечника та активність мозку. Результати опубліковані в журналі Frontiers in Cellular and Infection Microbiology.

Читайте також:  Лучшие лифты от компании SkyLift

У дослідженні брали участь 25 жителів Китаю з ожирінням. Середній вік – 27 років, а індекс маси тіла (ІМТ) варіювався від 28 до 45.

Автори вивчили зміни у складі мікробіома кишечника (метагеномним аналізом), фізіологічні параметри і склад сироватки крові, а також активність мозку учасників (за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії.

Спочатку вони пройшли “фазу суворо контрольованого голодування”. Протягом 32 днів учасники отримували індивідуальне харчування, розроблене дієтологом. Калорійність поступово знижувалася до однієї чверті від їхнього основного споживання енергії.

Потім випробовувані провели 30 днів у “фазі низькоконтрольованого голодування”. У цей період учасникам дали список рекомендованих продуктів. За ідеального дотримання дієти жінки отримували 500 кілокалорій на день, а чоловіки – 600 кілокалорій.

До кінця дослідження маса тіла учасників знизилася в середньому на 7,6 кілограма, або 7,8%. Як і очікувалося, у них зменшилися кількість жиру в організмі та окружність талії.

Читайте також:  Як зрозуміти, чи схильна людина до серцево-судинних хвороб

Аналогічним чином знизилися кров’яний тиск і рівні глюкози в плазмі натщесерце, загального холестерину, ліпопротеїнів високої та низької щільності, а також активність ключових ферментів печінки. За словами вчених, це доводить, що інтервальне голодування допомагає знизити ризик супутніх захворювань, пов’язаних з ожирінням, таких як гіпертонія, гіперліпідемія і дисфункція печінки.

Крім того, в учасників зафіксували зниження активності ділянок мозку, що беруть участь у регуляції апетиту та залежності. А в мікробіомі кишківника різко збільшилася чисельність бактерій Faecalibacterium prausnitzii, Parabacteroides distasonis і Bacterokles uniformis. Чисельність Escherichia coli знизилася.

Подальші аналізи показали, що велика кількість бактерій E. coli, Coprococcus і Eubacterium hallii негативно пов’язана з активністю лівої орбітальної нижньої лобової звивини мозку, яка відіграє ключову роль у виконавчих функціях, зокрема й у бажанні схуднути. Навпаки, чисельність бактерій P. distasonis і Flavonifractor plautii позитивно корелювала з активністю ділянок мозку, пов’язаних з увагою, руховим гальмуванням, емоціями та навчанням.

Читайте також:  У хворих на COVID-19 може підвищитися ризик розвитку деменції та психозу

Американські вчені з’ясували, що під час голодування організм позбувається непотрібних і пошкоджених клітин. Коли ж людина знову починає вживати ї
Автори дійшли висновку, що зміни в мозку і мікробіомі під час і після втрати ваги пов’язані. Однак оскільки дослідження – кореляційне, вчені не змогли визначити напрямок основного причинно-наслідкового зв’язку.

“Вважається, що мікробіом кишківника взаємодіє з мозком складним, двонаправленим, чином. Мікробіом виробляє нейротрансмітери та нейротоксини, які потрапляють у мозок через нерви та кровообіг. Своєю чергою, мозок контролює харчову поведінку, а поживні речовини з нашого раціону можуть змінити склад кишкового мікробіома”, – підсумували вчені.

+1
1
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0