Археологи виявили поблизу міста Рехніц на австрійсько-угорському кордоні залишки неолітичного поселення віком понад 6500 років. Під час розкопок дослідники натрапили на господарські ями, залишки стовпових конструкцій, фрагменти кераміки та рови. Це відкриття дозволяє глибше зрозуміти життя перших землеробських громад Європи.
За словами керівника археологічного відділу Бергенланда Ніколауса Франца, знайдене поселення можна порівняти з «вікном у кам’яний вік». Саме в цей час відбувся ключовий перехід людства від полювання та збирання до скотарства і землеробства, що стало основою для створення перших постійних поселень.
Особливу увагу науковців привернули монументальні кругові споруди з валів і ровів діаметром до 100 метрів. Такі кільцеві огорожі будували неолітичні громади Центральної Європи приблизно між 4800 та 4600 роками до н.е. Їхня масштабність і складність вражають навіть за сучасними мірками.
Дослідники досі не дійшли згоди щодо призначення цих споруд. Припускають, що вони могли виконувати культові чи ритуальні функції, бути астрономічними орієнтирами для спостережень за сонячними циклами або навіть використовуватися як оборонні об’єкти. Це відкриття знову актуалізує дискусії про розвиток ранніх європейських цивілізацій.