Американські вчені провели досліди на мишах і дійшли висновку, що гризуни вважають за краще спати з іншими особинами, а не поодинці. Притому що спільний сон може бути більш неспокійним, ніж сон на самоті. Дослідники вважають, що тварини “жертвують” здоровим сном в ім’я фізичних контактів. Схожі процеси, на думку вчених, можуть відбуватися з людьми.
З еволюційного погляду сон – вразливий стан. Розум може утримувати вас від занурення в нього, поки не відчує відсутність небезпеки. Один зі способів обдурити мозок – фізичний контакт із надійним і коханим партнером. Попередні дослідження засвідчили, що жінки, які щасливі у шлюбі, сплять краще, ніж самотні пані або ті, хто має стосунки з чоловіком, які не задовольняють їх. Річ у тім, що фізична близькість із коханою людиною може стимулювати вироблення окситоцину, що сприяє відчуттю спокою та релаксації. Все це благотворно позначається на сні.
Але не завжди сон із партнером може принести радість. Особливо часто це буває в разі різниці в біоритмах, адже якщо ви жайворонок, то ваша друга половина може виявитися совою. У цьому разі сон так чи інакше буде порушений в обох. В інших – сну може заважати хропіння партнера або його занепокоєння ночами.
Вчені з Мічиганського університету (США) провели експеримент на мишах і дійшли висновку, що сон на самоті виявився все-таки здоровішим, ніж сон із партнером. Дослідження опубліковано в журналі Current Biology. Вчені використовували бездротові нейрофізіологічні пристрої для відеоспостереження за кількома гризунами одночасно протягом доби.
Дослідники помітили, що миші жадали фізичного контакту одна з одною перед тим, як заснуть: вони притискалися до інших особин. Це явище вчені називали соматолонгією – мотивацією до тривалого фізичного контакту. При цьому тварини мали вибір: спати разом або поодинці (їм обладнали зручні індивідуальні місця для сну). Попри це, гризуни все одно обирали спільний сон з іншими особинами. Проблема в тому, що в цьому випадку миші часто порушували сон одна одної – зовсім як це відбувається у людей.
З іншого боку, вчені виявили, що у мишей, які спали разом, спостерігалася синхронізація за кількома нейрофізіологічними показниками, включно з часом початку сну, неспання і швидкої фази сну. Примітно, що під час так званої фази швидкого руху очей синхронізацію ритмів зафіксували в братів, які спільно сплять, але не в самок або незнайомих одна з одною мишей. Дослідники дійшли висновку, що відчуття безпеки уві сні контролює ступінь синхронізації. Ймовірно, так відбувається і в людини.
Повторимо сказане на початку: раніше інші наукові групи з’ясували, що сон із партнером для людей може бути повноціннішим, ніж без нього. У зв’язку з цим незрозуміло, наскільки результати дослідів на мишах можна перенести на людину. Для прояснення питання, очевидно, потрібні додаткові дослідження.
