Коли люди у віці відчувають дефіцит людського спілкування, підтримати їх в емоційному та соціальному плані й тим самим уповільнити наближення деменції здатні домашні улюбленці. Це показало нове дослідження китайських учених.
Не секрет, що когнітивні функції людини (якщо вона живе в сучасному суспільстві) з віком, як правило, знижуються. З огляду на глобальну тенденцію щодо старіння населення і збільшення тривалості життя, ця проблема стає однією з ключових для систем охорони здоров’я у світі. За оцінками, до 2050-го кількість людей із деменцією сягне 153 мільйонів, майже втричі перевершивши показник 2019 року в 57 мільйонів осіб.
Самотність ще більше підвищує ризик деменції. Це підтверджують попередні дослідження, зокрема нещодавній метааналіз 12 наукових робіт. Оскільки частка самотніх вікових людей у світі збільшується, наука шукає шляхи, як обмежити негативні наслідки цього чинника для когнітивних здібностей літніх.
Відомо, що наявність домашніх улюбленців – кішок чи собак – послаблює відчуття самотності. Водночас, як це впливає на швидкість зниження когнітивних здібностей, вивчено не до кінця, а результати досліджень на цю тему бувають суперечливими.
Щоб краще розібратися в питанні, фахівці в галузі медичної статистики та епідеміології з Університету Сунь Ятсена в Гуанчжоу (КНР) розглянули дані Англійського лонгітюдного дослідження старіння (ELSA), що охопило жителів Великої Британії від 50 років і старше. Результати опублікував журнал JAMA Network Open.
Китайські вчені зосередилися на учасниках ELSA з п’ятої по дев’яту хвилю дослідження, які проходили з червня 2010-го по липень 2011-го і з червня 2018-го по липень 2019 року. Саме в цей період програма ELSA включала оцінку вербальної пам’яті та швидкості мовлення.
До підсумкової вибірки увійшли 7945 осіб (середній вік – 66 років), трохи більше половини (56%) становили жінки. Інформацію про наявність домашніх улюбленців, проживання на самоті або з іншими людьми випробовувані надали під час опитувань. Когнітивні функції учасників оцінювали на підставі результатів тестів на словесну пам’ять і швидкість мовлення. Дослідження проводили в різні моменти протягом кількох років, що дало змогу отримати динамічну картину зміни розумових здібностей учасників із плином часу.
Аналіз з урахуванням поправок на різні змінні показав, що наявність домашніх тварин у людей у старшому віці асоціювалася з більш повільним зниженням вербальних когнітивних здібностей, зокрема словесної пам’яті та швидкості мовлення.
Примітно, що такий “захисний” ефект від домашніх улюбленців спостерігався тільки серед самотніх учасників, але не серед тих, хто жив з іншими. За результатами спільного аналізу кореляцій учені не виявили значущих відмінностей у темпах когнітивного згасання між літніми власниками домашніх тварин, які живуть на самоті або з кимось із людей.
Висновки китайських дослідників узгоджуються з даними іншої недавньої роботи, опублікованої в журналі Scientific Reports. Вона показала, що розумові функції літніх людей, які тримали вдома кішок або собак, погіршувалися повільніше, ніж у людей без вихованців. Найсильніший позитивний ефект відзначили у власників собак, які самостійно вигулювали чотирилапих улюбленців.
