Будь-яким потенційним інопланетянам, які шукають власні інопланетні форми життя, було б легше привернути увагу до Землі за часів динозаврів, ніж сьогодні.
Астробіолог Ребекка Пейн та астроном Ліза Калтенеггер з Корнельського університету змоделювали останні 540 мільйонів років історії Землі – фанерозойський еон – щоб побачити, як могли змінитися різні біомаркери, що використовуються для виявлення ознак життя на величезних відстанях.
Вони виявили, що дві ключові пари біомаркерів були сильнішими приблизно 100-300 мільйонів років тому: кисень і метан, а також озон і метан. Це пов’язано насамперед з поширенням зелених насаджень, які в той час забезпечували значно вищий рівень кисню в атмосфері.
Зміни рівня кисню протягом мільйонів років. (Ребекка Пейн/Інститут Карла Сагана)
Це означає, що будь-які гіпотетичні інопланетні телескопи, які шукають світлові відбитки (або спектри пропускання), могли б набагато легше виявити нашу планету в Юрський період, ніж сьогодні.
“Світловий відбиток сучасної Землі був нашим шаблоном для визначення потенційно придатних для життя планет, але був час, коли цей відбиток був ще більш вираженим – краще показував ознаки життя”, – говорить Кальтенеггер.
“Це дає нам надію, що знайти ознаки життя – навіть великого, складного життя – деінде в космосі може бути трохи легше”.
На кількість кисню в атмосфері впливають різноманітні фактори, від рівня лісового покриву на суші до різних видів морських організмів в океані та домінуючих погодних умов.
Вважається, що протягом більшої частини останніх 400 мільйонів років рівень кисню в атмосфері знаходився в межах 16-35 відсотків. Це так зване “пожежне вікно”: якщо його рівень був би нижчим, пожежі б не спалахували, якщо вищим – їх було б дуже важко загасити.
“Фанерозой – це лише останні 12 відсотків історії Землі, але він охоплює майже весь час, коли життя було складнішим, ніж мікроби та губки”, – каже Пейн.
Астрономи шукають такі ж світлові відбитки і в решті Всесвіту, шукаючи ознаки атмосфери, яка могла б підтримувати знайому нам форму життя. Тепер, коли ми знаємо, як має виглядати фанерозойська планета, пошук може бути більш точним.
Завдяки передовим технологіям на борту космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вчені тепер мають можливість аналізувати атмосферу екзопланет, хоча ми все ще не можемо бути впевнені, що життя на них розвивалося б так само, як і на Землі.
“Сподіваюся, ми знайдемо планети, на яких кисню більше, ніж на Землі, адже це зробить пошук життя трохи простішим”, – каже Кальтенеґґер.
“І хто знає, можливо, там є й інші динозаври, які чекають на те, щоб їх знайшли”.
