Виявляється, навіть якщо ви просто користуєтеся харчовою упаковкою так, як задумано виробником, ви можете «приправляти» свою їжу мікропластиком.
Нове системне дослідження — огляд 103 наукових робіт — показало: настільки прості дії, як відкорковування пластикової пляшки з водою чи нарізання продуктів на пластиковій дошці, можуть призводити до потрапляння у їжу дрібних пластикових частинок.
Навіть скляні пляшки з пластиковими ущільнювачами, коробки для піци з пластиковим шаром, одноразові стаканчики для кави, чайні пакетики з пластиковими волокнами, харчова плівка та пластикові контейнери для мікрохвильовки — усе це активно «линяє» мікропластиком, як перська кішка навесні.
Дослідники на чолі з біологом Лізою Ціммерман з некомерційної організації Food Packaging Forum у Швейцарії підкреслюють: проблема всюдисуща.
«Це перший системний доказ того, як при звичайному використанні харчової упаковки відбувається її забруднення мікро- та нанопластиком», — розповіла Ціммерман CNN.
«Ми з’ясували, що сама упаковка є прямим джерелом мікропластику, який вимірюється в їжі».
🔍 Що таке мікро- та нанопластики?
Це крихітні частинки пластику, часто невидимі неозброєним оком, що утворюються під час використання або руйнування виробів із полімерів.
Пластик проник у всі сфери життя завдяки дешевизні й зручності, але його «стійкість до руйнування» насправді означає, що він дуже легко розпадається на дрібні фрагменти, які проникають у довкілля — і далі в наші тіла.
🩺 Пластик у наших тілах
Мікропластик виявили по всьому людському організму, навіть у плацентах. У мишей його знаходили у всіх основних органах, навіть у плодах.
Найбільше турбує те, що ми дуже мало знаємо про наслідки для здоров’я. Але вже є тривожні сигнали: дослідження минулого року показало, що пацієнти із серцево-судинними хворобами, у яких у бляшках сонної артерії було багато мікропластику, мали значно вищий ризик смерті.
📊 Про що говорить новий аналіз
Ціммерман та колеги проаналізували 103 дослідження щодо вмісту пластику у їжі та моделях харчового середовища (food simulants). Вони зібрали 600 результатів щодо упаковки та харчового посуду — 96% з них повідомляли про виявлення мікро- чи нанопластику.
Ці дані доступні у спеціальному відкритому дашборді, де можна шукати інформацію за типом упаковки або полімеру — від дитячих пляшечок до харчової плівки.
⚠️ Декілька ключових висновків дослідження
✅ Багаторазовий пластиковий посуд, наприклад меламінові миски, з кожним миттям втрачають все більше мікропластику через нагрівання й тертя.
✅ Ультраоброблені продукти містять більше мікропластику, ніж мінімально оброблені — через більшу кількість контактів із пластиковим обладнанням під час виробництва.
✅ Навіть «екологічні» альтернативи (як скляні пляшки з пластиковими ущільнювачами) можуть бути джерелом забруднення.
💡 Що робити?
Дослідники підсумовують:
«Наше дослідження показує, що навіть за передбачуваних умов використання пластикові харчові матеріали можуть виділяти мікропластик у їжу».
Вони наголошують на необхідності додаткових досліджень щодо впливу на здоров’я. Але водночас радять дотримуватися принципу обережності й уже зараз обмежувати використання пластику в харчовій упаковці та приготуванні їжі.
✅ Поради для мінімізації ризику:
- Використовуйте скляні чи металеві контейнери без пластикових ущільнювачів.
- Відмовтесь від пластикових дощок на користь дерев’яних або скляних.
- Уникайте одноразового пластику, особливо для гарячих страв чи напоїв.
- Обирайте мінімально оброблені продукти.