Всесвітня метеорологічна організація констатує: клімат планети змінюється на очах
У 2021 році чотири ключові показники зміни клімату — концентрація парникових газів, підвищення рівня моря, зростання температури океану та його закислення — піднялися до нових рекордних позначок. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) затверджує у звіті, опублікованому 18 травня у Женеві, що це «ще одна явна ознака того, що діяльність людини спричиняє зміни планетарного масштабу».
Експерти ВМО наголошують, що зміни спостерігаються сьогодні «на суші, на океані та на стані атмосфери» і матимуть «довготривалі наслідки для сталого розвитку та екосистем».
“Вже сьогодні екстремальні погодні явища — характерна риса зміни клімату — призвели до економічних втрат у сотні мільярдів доларів, завдали тяжких матеріальних збитків, забрали людські життя, викликали проблеми в галузі продовольчої, водної безпеки та посилили міграційні процеси. Всі ці явища в 2022 році акцентувалися”, – кажуть метеорологи.
Останні сім років були найтеплішими
У звіті ВМО про стан глобального клімату у 2021 році підтверджується, що останні сім років були найтеплішими за всю історію наукових спостережень. Явище Ла-Нінья, що спостерігається в Латинській Америці на початку та наприкінці року, температура Тихого океану в екваторіальній зоні отримала тимчасове охолодження. Що, проте, не зупинило загальну тенденцію до підвищення температури. Вчені констатують:
«Середня глобальна температура в 2021 році була приблизно на 1,11 (± 0,13) ° C вище за доіндустріальний рівень».
Генеральний секретар ВМО, професор Петтері Таалас, попереджає:
«Наш клімат змінюється на очах. Тепло, захоплене антропогенними парниковими газами, зігріватиме планету протягом багатьох поколінь. Підвищення рівня моря, затяжна спека та закислення океану (під впливом вуглекислого газу атмосфери) триватимуть сотні років, якщо не будуть винайдені засоби видалення вуглецю з атмосфери. Деякі льодовики досягли точки неповернення, і це матиме довгострокові наслідки у світі, де понад 2 мільярди людей уже страждають від нестачі води».
Замкнене порочне коло
В інтерв’ю RFI начальник Відділу обслуговування в галузях моніторингу клімату та політики СМО Омар Баддур нагадав, що спостерігається прискорення танення снігів Гренландії: «У серпні минулого року на найвищій гірській станції Гренландії було зафіксовано, вперше в історії, рідкі опади. Ніколи раніше метеорологи не спостерігали дощів на такій висоті. Що свідчить про тенденцію до „тропікалізації“ клімату».
У звіті ВМО йдеться, що «це явище вписується у загальну тенденцію до прискорення втрати маси льодовиків у масштабах кількох десятиліть». За даними метеорологів, з 1950 року еталонні льодовики у світі витончилися приблизно на 33,5 метра (в еквіваленті льоду), причому 76% танення сталося з 1980 року,
Представник ВМО Омар Баддур звертає увагу на формування, так би мовити, замкненого порочного кола. НА це вказує «затяжна спека та посуха в Канаді, США та середземноморському регіоні» з безпрецедентними температурами та подальшими пожежами.
Екстремальні температури
Влітку 2021 року в канадському Літтоні температура минулого літа зросла до 49,6°C. Це на 4,6 досягло 49,6°C вище попереднього температурного рекорду. 9 липня в Долині Смерті в Каліфорнії температура досягла 54,4 ° C, що відповідає аналогічному значенню 2020 як найвищому зареєстрованому у світі з 1930-х років.
У Сіракузах на Сицилії ртутний стовпчик піднімався до 48,8 ° C. Зруйновані лісові пожежі, що виникли в таких умовах, тільки в Каліфорнії знищили 390 000 гектарів лісу. Експерт ВМО наголошує: «Крім удару по економіці та населенню, ця схема порушує кліматичну систему загалом. Оскільки лісові пожежі призводять до викиду у повітря великої кількості вуглекислого газу. Викиди посилюють парниковий ефект та розігрів атмосфери, що спричиняє посуху та пожежі. Так утворюється порочне замкнене коло».
Безпрецедентні повені
Небезпека становить не лише посуха. Багато регіонів було порушено торік небаченими за силою повенями. Значних економічних збитків, майже 18 мільярдів доларів, повінь завдала провінції Хенань у Китаї. Безпрецедентною була повінь у липні минулого року у Німеччині. Стихійне лихо коштувало економіці країни 20 мільярдів доларів. Були також численні людські жертви.
Втрата зони проживання, міграція
Експерти попереджають, що у небезпечних гідрометеорологічних умовах неминуче зростуть міграційні процеси. Вже сьогодні країнами з найбільшою кількістю переміщених осіб, зареєстрованими станом на жовтень 2021 року, стали Китай (більше 1,4 мільйона осіб), Філіппіни (більше 386 000 осіб) та В’єтнам (більше 664 000 осіб).
Руйнування екосистем
Говорять експерти і про руйнування існуючої різноманітності екосистем. Деякі з них деградують із безпрецедентною швидкістю.
Наприклад, втрата гірських льодовиків порушує складну роботу гірських екосистем, які порівнюють із «водонапірними вежами світу».
Танення снігів і розігрів світового океану підвищує ризик зростання рівня моря і спричинить необоротну втрату морських і прибережних екосистем.
Вуглекислий газ атмосфери та зростання температур можуть призвести до повної загибелі коралових рифів. За прогнозами, при потеплінні на 1,5°C вони можуть втратити до 90% своєї площі. А збільшення температури на 2°C призведе до втрати 99% коралів, незамінної складової екосистеми морів.
Сьогодні, крім заходів щодо стримування потепління, вчені ставлять питання про організацію завчасного оповіщення влади для захисту населення в умовах природного лиха.
Звіт ВМО про стан глобального клімату доповнює Шостий оцінний звіт МГЕЗК, який включає дані до 2019 року. Новий звіт ВМО містить інформацію та практичні приклади для осіб, які визначають політику, про те, як, з урахуванням критеріїв МГЕЗК, змінювалися характеристики клімату останніми роками в усьому світі та які екстремальні явища спостерігалися у 2021 році.
ВМО – це спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй (ООН), членами якої є 193 держава та територія. Організація служить авторитетним джерелом інформації системи ООН з питань стану та поведінки атмосфери Землі, її взаємодії з сушею та океанами, погоди та клімату, які вона створює, та кінцевого розподілу водних ресурсів.
