Вірус герпесу може викликати довготривалі ураження мозку

Вірус герпесу може викликати довготривалі ураження мозку

Вірус простого герпесу (HSV) може проникати в мозок частіше, ніж ми підозрюємо.

Нове дослідження на мишах показало, що коли інфекція HSV-1 потрапляє в організм через ніс, це може спричинити швидке пошкодження нервів і високу запальну реакцію в мозку ссавців.

Наслідки можуть бути набагато серйознішими, ніж звичайні висипання на губах або генітальні виразки. Через кілька місяців після зараження дослідники зафіксували у мишей підвищену тривожність, порушення моторики та когнітивні проблеми.

«Якщо вірус потрапляє в організм через носову порожнину, це однозначно викликає пошкодження нервів, і наслідки є довготривалими, що викликає занепокоєння», — зазначає офтальмолог Діпак Шукла з Чиказького університету Іллінойсу (UIC).

Чи відбувається таке ж руйнівне ураження у людей — поки що невідомо, оскільки людський організм звик до герпесу та має природні механізми захисту. Однак, у рідкісних випадках вірус простого герпесу може проникати в очі, ніс і мозок, спричиняючи важкі неврологічні порушення.

Читайте також:  Вчені зламали людські клітини, щоб виробляти інсулін, і це вилікувало діабет у мишей

Дослідники UIC припускають, що вірус може використовувати носову порожнину для проникнення в центральну нервову систему, оминаючи гематоенцефалічний бар’єр, який зазвичай захищає мозок від вірусних інфекцій.

«Якщо заражена людина виділяє вірус через сльози, він може потрапити в носову порожнину і звідти проникнути безпосередньо в мозок», — пояснює Шукла.

«Я вважаю, що це явище недооцінене і недостатньо досліджене, але його наслідки, ймовірно, набагато серйозніші, ніж звичайні лихоманкові висипання або інфекції очей».

У пацієнтів із HSV-1 в очах вчені помітили підвищений рівень ферменту гепаранази (HPSE). Цей фермент активується у відповідь на присутність вірусу і сприяє розвитку запалення.

Коли мишам вводили HSV-1 через ніс, дослідники виявили, що HPSE виконує аналогічну запальну функцію в мозку.

Миші, у яких ген, що відповідає за вироблення HPSE, було видалено, мали менший рівень нейрозапалення і кращі когнітивні показники після зараження. Водночас у мишей із природним рівнем HPSE спостерігалося швидке погіршення пам’яті, підвищена тривожність і порушення моторики.

Читайте також:  На острові в Тихому океані з'явилися скелі з пластику

Таблиця залежності HPSE та когнітивних показників у мишей:

Група мишейНейрозапаленняКогнітивні функціїРівень тривожності
Без HPSEНизькеВищіНижчий
Природний рівень HPSEВисокеГіршіВищий

«Ці результати свідчать, що вплив на HPSE може стати перспективним терапевтичним підходом для зменшення нейрозапалення, викликаного HSV-1, і збереження когнітивних та моторних функцій», — пишуть автори дослідження.

І це може мати значення не лише для рідкісних випадків. Незважаючи на те, що серйозні інфекції HSV-1 у центральній нервовій системі людини трапляються рідко, сам факт здатності вірусу проникати в мозок і залишатися там протягом багатьох років викликає занепокоєння.

У 2008 році дослідники виявили ДНК HSV-1 у 90% білкових бляшок, знайдених у посмертних зразках мозку пацієнтів з хворобою Альцгеймера.

Читайте також:  Сериалы и фильмы: что выбрать для просмотра

Більш нещодавнє довготривале дослідження виявило, що люди, які зазнали впливу HSV-1, мають удвічі вищий ризик розвитку деменції.

Оскільки ліків від вірусу простого герпесу не існує, а він може активуватися протягом життя, розуміння механізмів його рецидиву може допомогти обмежити потенційні довгострокові нейродегенеративні наслідки.

Наприклад, дослідження на людських міні-мозкових моделях показали, що фізична травма може повторно активувати сплячі інфекції герпесу в нервовій системі, що призводить до запалення та утворення білкових бляшок, пов’язаних із хворобою Альцгеймера.

Останні висновки щодо прозапальних маркерів, таких як HPSE, свідчать, що один із найпоширеніших вірусів у світі – який вражає до двох третин населення – може бути недооціненою причиною когнітивного погіршення.

«Ці результати відкривають шлях до потенційних терапевтичних підходів, які допоможуть зменшити наслідки нейрозапалення та запобігти довготривалим ушкодженням мозку, спричиненим вірусними інфекціями», — додає біохімік Хемант Борасе, провідний автор дослідження.

Дослідження було опубліковано в журналі mBio.