Кетамін більше відомий як рекреаційний наркотик або анестетик. Але з’являється все більше доказів його використання для людей з депресією, що важко піддається лікуванню.
Австралазійське дослідження, опубліковане 14 липня, показало деякі позитивні результати для людей з депресією, стійкою до лікування, коли їм робили ін’єкції кетаміну.
Але ми не знаємо, чи є ці ефекти стійкими в довгостроковій перспективі, і чи існують інші способи доставки кетаміну. Існують також інші варіанти лікування цього типу депресії.
Що таке кетамін?
Кетамін використовується як потужний загальний анестетик вже понад 50 років.
Він також є забороненим наркотиком і вважається психоделіком. Психоделіки кардинально змінюють деякі нейромедіатори (хімічні месенджери) в мозку, що призводить до глибоких змін у сприйнятті, настрої та тривожності.
У ранніх дослідженнях на тваринах кетамін призводив до збільшення рівня певних хімічних речовин у мозку, таких як дофамін, на 400 відсотків. Це спонукало дослідників випробувати кетамін на людях, щоб побачити, що станеться в нашому мозку.
Зараз дози кетаміну (менші, ніж ті, що використовуються як анестезія) застосовуються для лікування депресії, стійкої до лікування. Це коли людина спробувала щонайменше два антидепресанти і не відчула жодного покращення.
Зазвичай його призначають за суворих умов і під наглядом, що зменшує деякі серйозні ризики, такі як посилення суїцидальних настроїв у деяких людей. Тому людей потрібно оцінювати і контролювати не лише під час лікування, але й після нього.
Але деякі клініцисти протистоять використанню кетаміну через те, що він може стати наркотиком для зловживання.
Кетамін також використовується для лікування інших психічних розладів, таких як ПТСР (посттравматичний стресовий розлад).
Як щодо цього нового дослідження?
У дослідженні брали участь кілька центрів по всій Австралії та Новій Зеландії і порівнювали, наскільки добре кетамін, що вводиться під шкіру, допомагає людям з депресією, стійкою до лікування, порівняно з прийомом іншого наркотику.
У ході дослідження 184 учасники були рандомізовані на різні групи – одні отримували кетамін, інші – мідазолам, двічі на тиждень протягом чотирьох тижнів. Ні учасники дослідження, ні експерти, які оцінювали результати, не знали, хто приймав кетамін, а хто ні.
На початку дослідження всі учасники мали клінічний показник депресії щонайменше 20 балів (помірна депресія) за спеціальною шкалою, відомою як Шкала оцінки депресії Монтгомері-Асберга.
Потім дослідники шукали оцінку менше 11 балів, що вказувало на перехід від депресії до ремісії.
Через чотири тижні спостерігалася велика різниця між людьми, які лікувалися кетаміном (19,6 відсотка в ремісії) і мідазоламом (2 відсотки). Інший, менш суворий спосіб вимірювання результатів полягає в тому, щоб шукати зменшення вдвічі показника депресії. У цьому випадку різниця була ще більшою (29% проти 4%).
Однак через чотири тижні після закінчення лікування в групі кетаміну спостерігалося лише обмежене стійке поліпшення симптомів. Це свідчить про те, що лікування може бути необхідним протягом більш тривалого періоду.
Є й інші варіанти
У дослідженні кетамін вводили через ін’єкцію під шкіру, що є недорогим і ефективним методом. Але кетамін також можна вводити безпосередньо в кров через крапельницю. Жоден з цих двох варіантів не є рутинно доступним в Австралії та Новій Зеландії поза клінічними дослідженнями.
Третій варіант використовує іншу форму кетаміну і випускається у вигляді назального спрею (дозволений до використання в Австралії та Новій Зеландії).
Кожен з цих варіантів містить різну кількість кетаміну, і дослідження того, як вони працюють на практиці та як їх порівнюють, тривають.
