Вчені запропонували гіпотезу планетарного інтелекту, що рятує Землю.
Американські вчені запропонували поєднати техносферу з біосферою для порятунку людства.
Американські вчені з Університету Рочестера, Інституту планетології та Університету штату Арізона запропонували гіпотезу планетарного інтелекту — когнітивної діяльності, що діє у глобальному масштабі, яка підтримує існування біосфери на Землі. Концепція поєднує у собі біосферу і техносферу, що утворюють єдину складну систему, здатну до самоконтролю. Докладніше про концепцію розповідається у статті, опублікованій у International Journal of Astrobiology.
Дослідники спираються на гіпотезу Геї, за якою всі живі істоти утворюють один величезний суперорганізм, здатний підтримувати своє власне існування, впливаючи на геологічні процеси. Прикладом цього можуть бути лісові мікоризні мережі, що утворюються, коли гіфи грибів обплітають коріння дерев. Мікоризна мережа здатна транспортувати поживні речовини з однієї частини лісу в іншу, де дерева відчувають у них недолік. Таким чином, ліс підвищує свою життєздатність.
Вчені визначають сучасну людську цивілізацію як «незрілу» техносферу, тобто сукупність всіх створених людиною систем та технологій, що впливають на планету руйнівним чином. За словами авторів, людство має створити «зрілу» техносферу, щоб урятувати себе від вимирання як виду. Дослідники також виділяють чотири етапи еволюції біосфери та цивілізації: незріла біосфера, що існувала за часів ранньої Землі; зріла біосфера, в якій почав функціонувати фотосинтез та накопичуватися кисень; незріла техносфера та зріла техносфера, в якій технології не завдають шкоди біосфері.
Дослідники відзначають, що зріла техносфера передбачає інтеграцію технологічних систем з біосферою через мережу петель зворотного зв’язку, що становлять складну систему. Прикладами складних систем є ліси, інтернет, фінансові ринки та людський мозок. Планетарний інтелект, на думку дослідників, матиме дві визначальні характеристики: емерджентність (властивості, які відсутні у простої суми частин) та здатність до самопідтримання.
