Мікроорганізми можуть пережити удари, здатні викидати уламки порід у космос. Нове дослідження показує: життя теоретично здатне «переселятися» між планетами — і це вже не лише гіпотеза.
🧪 Що показав експеримент
Команда з Університету Джонса Гопкінса змоделювала умови, які виникають під час падіння астероїда на Марс. У центрі досліду — екстремофільна бактерія Deinococcus radiodurans, відома винятковою стійкістю до радіації та стресу.
Мікроорганізми помістили між металевими пластинами та піддали ударному тиску в межах 1,4–2,9 гігапаскаля — це рівень навантажень, за якого фрагменти марсіанських порід можуть вириватися в космос.
🚀 Результати, які здивували
Навіть за екстремальних умов значна частина бактерій вижила:
- до 95% — при нижчому тиску
- близько 60% — при 2,4 гігапаскаля
Це суттєво перевищує показники попередніх досліджень. Після удару клітини активували механізми відновлення та адаптації, що свідчить про збереження життєздатності.
🌌 Чи означає це, що життя прийшло з Марса
Дослід не підтверджує пряме походження життя на Землі з інших планет. Однак він значно підсилює гіпотезу літопанспермії — ідею про перенесення мікроорганізмів усередині космічних уламків.
Іншими словами, механізм такого «міжпланетного транспорту» виглядає реалістичнішим, ніж вважалося раніше.
🛰️ Чому це важливо вже зараз
Результати мають практичні наслідки для космічних місій. Якщо мікроорганізми здатні виживати після потужних ударів, зростає ризик біологічного забруднення під час доставки зразків із інших планет.
Це означає, що програми повернення матеріалів із Марса та інших тіл потребують ще жорсткішого контролю стерильності.