Незвичайні породи, що залягають безпосередньо поза ядро Землі, можуть бути залишками древнього міжпланетного зіткнення. Вчені з Австралійського національного університету дійшли такого висновку, поєднавши дані сейсмічних спостережень та комп’ютерне моделювання, повідомляє Nature Geoscience.
Вивчені структури відомі як зони наднизьких швидкостей (ULVZ). Сейсмічні хвилі проходять через них приблизно на 50% повільніше, ніж через навколишню мантію. Це означає, що дані області є набагато щільнішими і, можливо, складаються з важчих елементів.
ULVZ дуже мало вивчено, оскільки знаходяться на глибині 2900 км під поверхнею Землі. Одна зона знаходиться під Африкою, інша – під Тихим океаном.
Нове дослідження показало, що ці області не є однорідними структурами, а складаються з шарів різних матеріалів, що накопичувалися протягом багатьох тисяч років.
За словами вчених, такий склад може бути пов’язаний з хімічними процесами, що відбуваються на початку історії Землі. Вони припустили, що ULVZ почали формуватись близько чотирьох мільярдів років тому, коли на нашій планеті вперше виникла скеляста кора. Тяжкі елементи, такі як залізо, опускалися до ядра планети, а легші елементи, такі як кремній, підіймалися до мантії.
Цей процес був порушений після того, як у Землю врізалася протопланета Тейя. Катаклізм призвів до різкого підвищення температури, і земна поверхня перетворилася на океан розплавленої магми.
Протягом наступних кількох мільярдів років важкі речовини опускалися в нижні шари мантії, за ними йшли легші елементи. Зрештою з них утворилися щільні шаруваті структури на межі ядра та мантії.
«Оскільки мантія спінювалася протягом століть, цей щільний шар розділився на дрібніші згустки, розкидані по нижній мантії. Саме так виглядають ULVZ, як ми їх знаємо сьогодні», – йдеться у тексті наукової роботи.