Міжнародна група вчених з’ясувала, що дефіцит таурину у людей пов’язаний із віковими захворюваннями. Додавання його в їжу продовжило життя мишам, хробакам і мавпам і сповільнило старіння на клітинному рівні.
Таурін – це амінокислота, яка міститься у всіх продуктах тваринного (і в деяких випадках – рослинного) походження: у м’ясі, рибі, молоці. Крім того, ця ж сульфокислота міститься у багатьох енергетичних напоях. До речі, тому, що вегетаріанці не їдять м’ясо, у них виникає дефіцит таурину. При цьому він вважається умовно незамінною речовиною для дорослих і повністю незамінною для організму дітей.
Відомо, що таурін частково необхідний для здоров’я кісток, серцево-судинної, імунної та нервової систем. Минулого року команда бразильських учених також з’ясувала , що таурін відіграє роль в антивіковій терапії. При цьому досліджень на цю тему однаково мало. Міжнародна група вчених, куди увійшли фахівці з університетів Колумбійського, Вашингтонського (США), Мюнхенського (Німеччина), Інституту генетики та медицини (Італія) та багатьох інших наукових організацій вирішили більше дізнатися про це питання та провели серію експериментів. Їхні висновки представлені в журналі Science.
Спочатку вчені виміряли динаміку рівня сироваткової концентрації таурину з віком у людей та макак-резусів. З’ясувалося, що вона постійно знижується: у середньому зі 132,3 нанограма на мілілітр у мишей у віці одного місяця до 40,2 у 56-тижневих осіб. П’ятнадцятирічні макаки мали рівень таурину на 85 відсотків нижче, ніж п’ятирічні примати. У людей віком 60 років цей рівень становив лише третину від такого у п’ятирічних дітей.
На наступному етапі вчені перейшли безпосередньо до експерименту. Однією частиною 14-тижневих гризунів щодня і до кінця життя вводили 1000 міліграм таурину на кілограм маси тіла, іншій — плацебо. Харчування тих та інших не обмежували. У результаті миші, що отримували таурін, жили довше, ніж ті, кому його не вводили: тривалість життя перших зросла на 10-12 відсотків. Те саме спостерігалося у круглих хробаків Caenorhabditis elegans, а ось з пекарськими дріжджами Saccharomyces cerevisiae цей трюк не пройшов.
Після цього вчені додавали таурін в їжу мишей, що покращило всі досліджені показники їхнього здоров’я: з віком вони менше набирали вагу, краще зберігалася кісткова тканина, м’язова сила, витривалість, когнітивні функції. Плюс вони виявляли менше ознак тривожності та депресії. Щось подібне спостерігалося й у мавп. Крім цього, фахівці проаналізували зв’язок рівнів циркулюючих метаболітів таурину з більш ніж 50 клінічними факторами ризику майже у 12 тисяч учасників проспективного дослідження EPIC-Norfolk.
На щастя, для людей теж спостерігався схожий ефект: більш високий рівень таурину та гіпотаурину в крові корелював з нижчим індексом маси тіла, абдомінальним ожирінням, рівнем глюкози в крові, захворюваністю на цукровий діабет другого типу та рівнем маркера запалення С-реактивного білка (самого високочутливого показника пошкодження тканин при запаленні, некрозі та травмі). В цілому більш високі показники рівня таурину пов’язані з уповільненням клітинного старіння. Автори дослідження зробили висновок, що дефіцит цієї речовини можна назвати одним із рушійних факторів старіння у багатоклітинних тварин.
