Міжнародна група вчених дійшла висновку, що людська свідомість може з’являтися ще до народження.
Свідомістю називають такий стан психічного життя організму, коли він здатен переживати суб’єктивний досвід у відповідь на події зовнішнього світу, свого тіла, а також усвідомлювати ці події та свою реакцію на них. Зі свідомістю тісно пов’язане поняття самосвідомості – усвідомлення себе окремо від решти світу та інших людей. Вважається, що самосвідомість є не тільки в людини, а й у вищих приматів (шимпанзе, горил, орангутанів), а також у слонів і дельфінів. Простіше кажучи, самосвідомість – це внутрішнє відчуття своєї індивідуальності, а свідомість – здатність відчувати навколишній світ і аналізувати події, які відбуваються всередині та поза організмом.
Проблема появи свідомості – одна з ключових у біології, психології та філософії. Як саме і на якому етапі онто- і філогенезу з’являється свідомість – невідомо, хоча на цю тему існує багато різних теорій. Якщо говорити про людину, то, згідно з одними концепціями, свідомість виникає через кілька місяців після народження, незадовго до того, як дитині виповниться рік (або навіть набагато пізніше). Інші стверджують, що перші проблиски свідомості з’являються вже незабаром після появи на світ. Треті зовсім вважають, що вона з’являється до народження.
Такого ж висновку дійшли нейробіологи і психологи з університетів Монаша (Австралія), Тюбінгена (Німеччина), Міннесоти (США) і Трініті-коледжу в Дубліні (Ірландія), проаналізувавши літературу на цю тему. Висновки представлені в журналі Trends in Cognitive Sciences. На думку вчених, є достатньо доказів на користь того, що свідомість людини з’являється дуже рано, задовго до народження.
Про це свідчать дослідження показників уваги, інтеграції інформації від різних органів чуття, а також фізичні маркери, що беруть участь в емоції здивування і переорієнтації уваги. Узагальнивши висновки цих робіт, учені дійшли власного: новонароджені можуть інтегрувати сенсорні та когнітивні реакції, що розвиваються, в цілісний свідомий досвід, щоб розуміти дії інших і планувати власні реакції, а отже, свідомість з’являється в них до народження.
Доношені новонароджені діти демонструють прагнення до фіксації зору, у них спостерігається багатий набір реакцій у відповідь на неприємні стимули. Маленькі діти здатні відрізнити голос своєї матері від голосу незнайомця, як і яскраві прояви вираження радості або відрази на обличчі. Ці здібності відрізняють немовлят від людей з важкими ушкодженнями головного мозку, які страждають на синдром так званого несприйнятливого неспання – “вегетативного” або посткоматозного стану. Вважається, що такі пацієнти перебувають у певному частковому збудженні, але не перебувають у справжній свідомості. Поведінка немовлят виглядає інакше.
Однак, імовірно, “увімкнення” свідомості як такої відбувається не відразу після її “появи”, а поступово, у міру злиття синапсів і побудови когнітивних моделей. При цьому питання про те, чи можна назвати свідомість немовляти частковою або повною, чи бачить плід сни, поки все ще далекі від отримання відповіді.
