На основі зразків місячних порід та комп’ютерного моделювання ми майже впевнені, що Місяць утворився в результаті раннього зіткнення Землі з протопланетою розміром із Марс, яку назвали Тейя.
Оскільки у нас немає зразків порід із марсіанських супутників, походження Деймоса та Фобоса залишається менш зрозумілим. Існує дві популярні моделі, але нові комп’ютерні моделювання вказують на компромісне рішення.
Спостереження за Деймосом і Фобосом показують, що вони схожі на невеликі астероїди. Це узгоджується з ідеєю, що марсіанські супутники були астероїдами, захопленими Марсом на ранньому етапі його історії.
Марс і його супутники
Проблема з цією ідеєю полягає в тому, що Марс – невелика планета з меншою гравітацією, ніж Земля чи Венера, які не мають захоплених супутників. Було б важко для Марса захопити навіть один невеликий астероїд, не кажучи вже про два. До того ж, захоплені супутники зазвичай мають більш еліптичні орбіти, а не кругові, як у Деймоса і Фобоса.
Альтернативна модель стверджує, що марсіанські супутники – це результат раннього зіткнення, схожого на те, яке відбулося між Землею і Тейєю.
Згідно з цією моделлю, астероїд або комета, маса якої становила близько 3% від маси Марса, зіткнулася з планетою. Це не було достатньо потужним для руйнування Марса, але створило б великий кільцевий уламок, з якого могли утворитися два супутники.
Це пояснює більш кругові орбіти, але проблема полягає в тому, що кільця уламків зазвичай формуються близько до планети. У той час як Фобос обертається близько до Марса, орбіта Деймоса значно віддалена.
Нова гіпотеза пропонує цікавий компроміс. Замість зіткнення або прямого захоплення автори припускають, що поблизу Марса пройшов великий астероїд. Якщо астероїд підійшов достатньо близько, припливні сили Марса могли б розірвати його, утворивши ланцюг уламків.
Багато з цих уламків могли б бути захоплені на еліптичні орбіти навколо Марса. Як показують комп’ютерні моделювання, орбіти з часом змінилися б через невеликі гравітаційні збурення від Сонця та інших тіл Сонячної системи, що зрештою призвело б до зіткнення частини уламків. Це створило б кільце уламків, подібне до результату зіткнення, але з більшим діапазоном відстаней, що краще пояснює орбіти Фобоса і Деймоса.
Хоча ця нова модель виглядає переконливішою за моделі захоплення та зіткнення, єдиний спосіб розкрити цю загадку – вивчити зразки з марсіанських супутників.
На щастя, у 2026 році стартує місія Mars Moons eXploration (MMX). Вона дослідить обидва супутники та збере зразки з Фобоса. Тож невдовзі ми, можливо, дізнаємося справжнє походження цих загадкових супутників Червоної планети.
Читайте оригінальну статтю.