Астрономи виявили одну з найменш придатних для життя планет у Всесвіті — BD+05 4868 Ab. Через нестерпну близькість до своєї зірки ця крихітна екзопланета буквально розплавляється, залишаючи за собою величезний кам’яний хвіст завдовжки до 9 мільйонів кілометрів.
У той час як науковці здебільшого шукають планети, де можливе існування рідкої води, BD+05 4868 Ab вражає своїм справжнім пеклом. Поверхню світу вкривають океани розплавленої лави, яка випаровується в космос, утворюючи величезний хвіст, схожий на шлейф комети.
“Довжина хвоста сягає близько 9 мільйонів кілометрів — приблизно половини орбіти планети,” — пояснює Марк Хон із Кавлівського інституту астрофізики при MIT.
Екзопланета розташована за 140 світлових років від Землі і робить оберт навколо своєї зірки лише за 30,5 години. Вона набагато ближча до свого сонця, ніж Меркурій до нашого, що прирікає її на стрімке випаровування.
За оцінками дослідників, BD+05 4868 Ab вже втратила значну частину своєї маси, викидаючи в космос кількість матеріалу, рівнозначну горі Еверест, за кожен оберт. Якщо процес не зупиниться, планета повністю зникне впродовж одного-двох мільйонів років.
“Це дуже маленький об’єкт із надзвичайно слабкою гравітацією, тому він легко втрачає масу, що ще більше прискорює його руйнування,” — зазначає астроном Аві Шпорер з місії TESS.
BD+05 4868 Ab стала лише четвертим зафіксованим випадком так званої “плавлення Меркурія”, але має найгірші перспективи з усіх виявлених аналогів. Наприклад, подібна екзопланета KIC 12557548 ще може існувати близько 200 мільйонів років, тоді як BD+05 4868 Ab руйнується набагато швидше.
Хоча й раніше відкривали планети з хвостами, вони здебільшого були газовими гігантами. Наприклад, HAT-P-32b має два величезних гелієвих хвости, а WASP-69b повільно втрачає атмосферу. Проте тверда екзопланета з настільки яскравим кам’яним шлейфом є справжньою рідкістю.
BD+05 4868 Ab була виявлена завдяки методу транзиту, коли вчені фіксують періодичне затемнення зорі під час проходження планети перед нею. Проте у цьому випадку яскравість зорі поверталася до норми надзвичайно довго, що вказувало на наявність величезного й нерівномірного хвоста.
“Форма затемнення нагадувала комету з довгим шлейфом, хоча замість льоду і газу тут — мінеральний пил із поверхні планети,” — додає Марк Хон.
Дослідники також виявили невеликий хвіст, який тягнеться перед планетою, що може допомогти краще зрозуміти механізми утворення подібних структур.
Незважаючи на свій апокаліптичний вигляд, BD+05 4868 Ab може стати унікальним об’єктом для вивчення складу кам’яних планет. Телескоп James Webb Space Telescope (JWST) може провести спектроскопічний аналіз пилу, що дозволить зазирнути всередину планети та більше дізнатися про потенційну різноманітність твердих світів за межами Сонячної системи.
“Це унікальна можливість безпосередньо виміряти склад надр кам’яної планети й наблизитися до розуміння, наскільки різноманітними можуть бути придатні для життя світи,” — підсумовує Хон.
Дослідження було опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters.