Зв’язок між хворобою Альцгеймера та інсулінорезистентністю настільки добре встановлений, що нейродегенеративне захворювання іноді називають “цукровий діабет 3 типу”.
Тепер назальний спрей, розроблений італійськими дослідниками для використання цього зв’язку, продемонстрував перспективні результати у зупинці погіршення мозку у мишей, генетично модифікованих для розвитку подібного до хвороби Альцгеймера стану.
Фізіолог Франческа Натале з Католицького університету Мілана та її колеги виявили надлишок ключового ферменту, відомого як S-ацилтрансфераза, у посмертних мозках пацієнтів із хворобою Альцгеймера.
Попередні дослідження показали, що інсулінорезистентність може впливати на кількість ферментів S-ацилтрансферази в мозку. Зазвичай цей фермент приєднує молекули жирних кислот до сумнозвісних бета-амілоїдних і тау-білкових скупчень. Проте при інсулінорезистентності в мозку цей процес може вийти з-під контролю.
“У цьому новому дослідженні ми показали, що на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера молекулярні зміни, схожі на сценарій інсулінорезистентності мозку, спричиняють підвищення рівня ферменту S-ацилтрансферази,” — пояснює нейробіолог Сальваторе Фуско. Ці ферменти впливають на когнітивні функції та сприяють утворенню аномальних білкових скупчень.
Симптоми хвороби зменшувалися, якщо функцію ферменту блокували генетично або за допомогою засобу, введеного через назальний спрей. Обидва методи також сповільнювали нейродегенерацію та подовжували життя мишей.
Активний компонент назального спрею, 2-бромопальмітат, має високий ризик втручання у багато процесів, що робить його небезпечним для випробувань на людях. Однак команда сподівається знайти безпечну альтернативу, тепер, коли визначено конкретну мішень.
“Нові підходи – потенційно застосовні до терапії людей – будуть протестовані, включаючи ‘генетичні латки’ або створені білки, що можуть перешкоджати активності ферменту S-ацилтрансферази,” — додає нейробіолог Клаудіо Грассі.
Це дослідження було опубліковане в PNAS.