Можливо, на Марсі і немає комах, але нові фотографії з орбітального космічного апарату виявили безліч “павуків”, які, здається, повзають по запиленій поверхні.
Звичайно, це не справжні живі павукоподібні; скоріше, це темні веретеноподібні утворення на марсіанській поверхні, створені виключно небіологічними процесами. Їх називають “павуками”, тому що вони нагадують павуків, з центральною темною плямою, оточеною тонкими смужками, що розходяться назовні.
Вони утворюються внаслідок сезонних змін на Червоній планеті, екстремальних холодів, за якими слідує весняне потепління.
Хоча на Марсі є пори року, завдяки схожому з Землею осьовому нахилу, ці пори дуже відрізняються від тих, що ми спостерігаємо на нашій рідній планеті. Взимку температура опускається нижче мінус 123 градусів за Цельсієм (мінус 190 за Фаренгейтом), і майже все замерзає.
Це стосується і вуглекислого газу, який утворює поверхневі відкладення речовини, відомої на Землі як сухий лід. Коли холодна зима починає перетворюватися на весну, температура підвищується; але там, де звичайний лід тане в атмосфері, що потеплішає, сухий лід не тане. Натомість він сублімує безпосередньо в газ.
Коли це відбувається з льодом на дні родовища, тиск зростає, аж поки не відбувається міні-вибух, і поверхня Марса вибухає, наче фурункул. У льоду з’являються тріщини, а темний пилуватий матеріал з-під поверхні виноситься і розпилюється разом з газом, що виривається, у величезних гейзерах, створюючи темні плями, які можуть сягати до кілометра (0,6 милі) в поперечнику.
Радіальні лінії насправді знаходяться під поверхнею льоду. На зображеннях зі стереокамери високої роздільної здатності (HRSC), встановленої на орбітальному апараті Європейського космічного агентства Mars Express Orbiter, можна побачити лише темні плями, схожі на веснянки, розкидані по пісках.
Однак прилад кольорової та стереосистеми візуалізації поверхні (CaSSIS), встановлений на борту орбітального апарату ЄКА ExoMars Trace Gas Orbiter, може бачити в ширшому діапазоні довжин хвиль і виявляє павутиноподібні вусики, що простягаються назовні, безпосередньо під поверхнею льоду.
На новому зображенні марсіанського міста інків – дивного утворення, названого так тому, що з висоти воно нагадує стародавні руїни, – видно веснянкуваті плями, які показують, наскільки активною може стати поверхня Марса, коли він починає прокидатися в теплі весняні дні.
Захоплююче думати, на що це буде схоже, коли крига скресне, а пил з шипінням здійматиметься в повітря. Можливо, якщо нам пощастить, марсіанські дослідники одного дня зможуть надіслати додому кадри цього дивного інопланетного процесу в дії.