У грудні 2020 року “Чан’е-5” здійснив політ до Місяця, приземлився, зібрав каміння та привіз його на Землю. Це була перша колекція місячного матеріалу за останні 45 років, і вона дає захоплюючу інформацію про склад та історію Місяця.
Зразки ще раз підтвердили наявність води на Місяці, а також виявили іржу в поверхневих породах. В останньому дослідженні розглядалися мінерали високого тиску, тобто ті, що утворилися внаслідок зіткнення з астероїдами або кометами. Як ми можемо бачити неозброєним оком, Місяць вкритий кратерами, але у зразках, зібраних за часів Аполлона та Радянського Союзу, ці мінерали відсутні.
У зразку команда виявила новий фосфатний мінерал, який вони назвали Changesite-(Y), перший новий місячний мінерал зі зразка, зібраного китайським зондом. Вони вважають, що він утворився на пізній стадії кристалізації базальтів, знайдених в регіоні, де приземлився “Чан’е-5”. Він прозорий і безбарвний, складається з кристалів у формі стовпчиків.
Якщо це відкриття було недостатньо захоплюючим, команда знайшла два відомих шокових мінерали: стишовіт і сейфертит. Вони є поліморфами кремнезему і мають такий самий склад, як і звичайний кварц, який ви могли бачити навколо, але мають кардинально іншу кристалічну структуру через те, що утворилися при високих тисках і температурах.
“Хоча поверхня Місяця вкрита десятками тисяч ударних кратерів, мінерали високого тиску рідко зустрічаються в місячних зразках”, – сказав у заяві для преси автор дослідження Вей Ду з Китайської академії наук. “Одне з можливих пояснень цього полягає в тому, що більшість мінералів високого тиску нестабільні при високих температурах. Тому ті, що утворилися під час удару, могли зазнати ретроградного процесу”.
Конкретний зразок дав їм важливе розуміння цього процесу. В одному зразку вони знайшли і стишовіт, і сейфертит, а ці мінерали існують разом лише за високих тисків. З цієї причини команда припустила, що, можливо, мінерали змінюють форму один на інший у мінливих умовах.
Вони вважають, що третій ідентифікований поліморф кремнезему (α-кристобаліт) є вихідним продуктом, з якого утворилися обидва ударні мінерали.
“Іншими словами, сейфертит міг утворитися з α-кристобаліту в процесі стиснення, а частина зразка перетворилася на стишовіт під час подальшого процесу підвищення температури”, – сказав Ду.
Вважається, що зразки походять з кратера Аристарх, розташованого неподалік від Океану Процелларум, де приземлився зонд. Уламки від зіткнення впали там, де їх знайшов “Чан’е-5”.
