Гігантські пилові бурі на Марсі охоплюють всю планету на місяці. Ось чому це відбувається.
Марс відомий своїми пиловими бурями, які виникають кожен марсіанський рік улітку в південній півкулі. Кожні три марсіанські роки (п’ять з половиною земних років) ці бурі стають настільки великими, що їх можна побачити з Землі, і вони накривають усю планету на кілька місяців.
Ці бурі створюють значну загрозу для роботизованих місій, генеруючи електростатичні заряди, які можуть впливати на електроніку, або викликаючи накопичення пилу на сонячних панелях, що заважає отримувати достатньо енергії для їх роботи.
Хоча вчені вивчають ці бурі десятиліттями, точні механізми їх виникнення залишалися предметом дискусій. У новому дослідженні команда планетологів із Університету Колорадо в Боулдері (CU Boulder) надала нові дані про фактори, які сприяють утворенню таких бур.
Згідно з їхніми висновками, відносно теплі й сонячні дні можуть бути поштовхом для найбільших бур кожні кілька років. Це може стати першим кроком до прогнозування екстремальних погодних явищ на Марсі, що має вирішальне значення для майбутніх пілотованих місій на планету.
Провідною авторкою дослідження є Гешані Піріс, аспірантка Лабораторії атмосферної та космічної фізики (LASP) в CU Boulder, у співпраці з Полом Гейном, дослідником LASP і доцентом кафедри астрофізики та планетології.
Їхні висновки були представлені на зустрічі Американського геофізичного союзу 2024 року, яка відбулася з 9 по 13 грудня у Вашингтоні, округ Колумбія.
Марсіанські пилові бурі зазвичай починаються як невеликі локальні явища біля полярних регіонів у другій половині марсіанського року. Вони швидко розширюються, рухаючись до екватора, і можуть охоплювати мільйони квадратних кілометрів.
Хоча через тонку атмосферу Марсу (близько 0,5% щільності земної) ці бурі не є дуже потужними, вони все одно становлять значну загрозу. Наприклад, глобальні пилові бурі призвели до втрати марсохода Opportunity у 2018 році та посадкового модуля InSight минулого року.
“Пилові бурі мають значний вплив на марсоходи й посадкові модулі, не кажучи вже про те, як вони вплинуть на майбутні пілотовані місії,” — зазначила Піріс. “Цей пил дуже легкий і прилипає до всього”.
Гейн додав: “Хоча тиск вітру недостатній, щоб повалити обладнання, пилові частинки можуть розганятися до великих швидкостей і пошкоджувати астронавтів та їхнє обладнання. Нам потрібно зрозуміти, чому деякі локальні бурі перетворюються на глобальні. Ми досі повністю не розуміємо базової фізики цього явища”.
Дослідження було зосереджене на двох типах погодних явищ — “A” і “C” бурях, які відбуваються щороку на Марсі. Аналіз даних за 15 років, зібраних інструментом Mars Climate Sounder на борту орбітального апарата Mars Reconnaissance Orbiter, показав, що приблизно 68% великих бур починалися після різкого підвищення температури на поверхні.
Ці результати свідчать, що механізми, які спричиняють бурі на Землі, можуть також діяти на Марсі. У сухих регіонах Землі під час спекотного літа тепле повітря біля поверхні піднімається вгору, формуючи великі хмари.
“Коли поверхня нагрівається, шар атмосфери над нею стає легшим і піднімається, захоплюючи пил”, — пояснила Піріс. “Це дослідження — не остаточний крок у прогнозуванні бур на Марсі, але, сподіваємось, це крок у правильному напрямку”.
Піріс і Гейн продовжують збирати нові дані для подальшого дослідження цих явищ. Вони сподіваються, що в майбутньому науковці зможуть прогнозувати погоду на Марсі в реальному часі.
Читайте оригінальну статтю.
