На стінах печер Європи, Африки та Австралазії були виявлені захоплюючі доісторичні малюнки, проте значення та функції цих шедеврів кам’яного віку залишаються предметом запеклих дискусій. Нещодавно група дослідників припустила, що деякі з найбільш знакових прикладів рупестрального мистецтва насправді є місячними календарями, позначеними найдавнішою відомою у світі системою письма, хоча нове дослідження поставило під сумнів ці чудові твердження.
Висунута в січні 2023 року, гіпотеза фокусується на європейських наскельних малюнках епохи верхнього палеоліту, більшість з яких були створені між 45 000 і 12 000 років тому. Помітивши, що на цих малюнках зазвичай зображені тварини, які супроводжуються абстрактними знаками, такими як крапки або вертикальні лінії, перша команда дослідників припустила, що ці символи представляють дні або місяці за місячним календарем.
На підтвердження цього припущення вони звернули увагу на те, що загальна кількість позначень ніколи не перевищує 13, що відповідає кількості місячних місяців у році. Тому вони припускають, що ці послідовності позначають річні цикли певних видів хижаків, причому форма “Y” позначає місяць, в якому певна тварина зазвичай народжує.
Однак, за словами авторів нової критики, насправді існує кілька прикладів послідовностей ліній і крапок, які перевищують 13, що підриває всю концепцію місячного календаря печерного мистецтва. Вони також стверджують, що ці випадки були навмисно виключені з початкового аналізу, щоб не зруйнувати всю ідею.
Піддаючи теорію ще більшому скептицизму, автори вказують на те, що всі види тварин, присутні на цих малюнках, народжують в перший або другий місяць весни, і що стародавнім мисливцям-збирачам навряд чи потрібно було б розробляти художню або семантичну систему, щоб просто відстежувати це. “Навіщо людям палеоліту потрібен календар, щоб зафіксувати чи передбачити той буденний факт, що всі основні травоїдні тварини народжують через один-два місяці після танення снігу?”, – риторично запитують вони.
Відзначаючи ці суттєві прогалини в теорії, дослідники рішуче заперечують висновок, зроблений у попередньому дослідженні – а саме, що символ “Y”, присутній на багатьох стародавніх малюнках, функціонував як найдавніше відоме письмове слово. Зокрема, прихильники гіпотези стверджували, що ця літера позначала іменник і мала значення “народжувати”.
Складаючи довгий список аргументів, автори роблять висновок, що немає вагомих доказів того, що ці доісторичні витвори мистецтва документують місячні календарі або архаїчні системи письма. Шукаючи альтернативні можливості в етнографічних дослідженнях пізніших наскельних малюнків, вони припускають, що абстрактні символи, такі як крапки, швидше за все, представляють такі елементи, як “бджоли, насіння, зірки, краплі дощу, хатини, вогнища, сліди або кров”.