Вовки відомі своїм гострим розумом і хижацькими інстинктами, але нове дослідження показує, що вони не завжди можуть повністю контролювати свої дії. Дослідження, опубліковане в журналі Royal Society Open Science, показує, що вовки, заражені сумнозвісним паразитом, який змінює свідомість, демонструють незвичну поведінку, яка може наражати їх на небезпеку.
Паразит, про якого йдеться, називається Toxoplasma gondii, і він відомий своєю здатністю маніпулювати поведінкою своїх господарів. Зазвичай він вражає гризунів, котів та інших тварин, але може також інфікувати вовків та інших псових. Потрапивши в організм хазяїна, паразит може змінювати його поведінку таким чином, що підвищує ймовірність того, що його з’їсть хижак, який потім допомагає паразиту завершити свій життєвий цикл.
Щоб дослідити вплив паразита на вовків, команда дослідників з Польщі та Норвегії відловила і протестувала 33 вовків з двох різних популяцій. Вони виявили, що 16 з них були заражені T. gondii, і ці заражені вовки демонстрували дивну поведінку.
Наприклад, інфіковані вовки частіше наближалися до людських поселень і менше боялися людей, ніж неінфіковані. Вони також частіше шукали їжу, а не полювали, і витрачали менше часу на відпочинок, а більше – на блукання. Така поведінка може наражати вовків на небезпеку, оскільки збільшує ймовірність конфліктів з людьми та іншими хижаками.
Цікаво, що дослідники виявили, що вплив паразита варіювався залежно від віку та статі вовків. Дорослі вовки-самці були більш схильні до зараження, ніж самки або молодняк, а заражені самці частіше демонстрували ненормальну поведінку. Це свідчить про те, що паразит може мати сильніший вплив на дорослих самців, які зазвичай є домінантними членами вовчих зграй.
Хоча дослідження дає нове розуміння впливу T. gondii на вовків, дослідники застерігають, що для повного розуміння впливу паразита на дику природу необхідні додаткові дослідження. Вони також зазначають, що паразит може інфікувати багато інших видів, включаючи людину, і що його вплив на людину може бути серйозним, особливо у людей з ослабленою імунною системою.
Загалом, дослідження висвітлює складні і часто несподівані способи, якими паразити можуть формувати поведінку своїх господарів. Воно також підкреслює важливість розуміння цих взаємозв’язків для захисту як дикої природи, так і здоров’я людей.
