Люди можуть дістатися Титана швидше, ніж Марса: нові розрахунки вчених
Людство все активніше дивиться за межі Марса. Інженери вже прораховують можливість польоту на Титан — найбільший супутник Сатурна, який вважається одним із найцікавіших об’єктів Сонячної системи. За новими оцінками, ядерний плазмовий двигун VASIMR здатен доставити екіпаж туди лише за 149 днів.
Про це повідомляє NNews із посиланням на дослідження фахівців Вільяма О’Хари та Маркоса Фернандес-Тоуса.
Чому Титан став новою космічною ціллю
Титан давно привертає увагу науковців через свою густу атмосферу та наявність метанових морів. Попри температуру близько -179°C, цей супутник має риси, яких немає навіть у Марса.
Його атмосфера приблизно у шість разів щільніша за земну. Це дозволяє космічним апаратам ефективніше гальмувати під час посадки та забезпечує природний захист від частини космічної радіації.
Ще одна особливість — великі запаси метану та етану. Теоретично ці ресурси можна використовувати для виробництва пального прямо на місці, що суттєво спрощує повернення місії додому.
Як ядерні двигуни можуть змінити космічні польоти
Одним із головних кандидатів для далеких місій став проєкт Copernicus — ядерно-тепловий космічний корабель, який використовує рідкий водень та уран-235.
За розрахунками, така система дозволяє долетіти до Титана приблизно за 220 днів. Але ще амбітнішим виглядає двигун VASIMR — плазмова ядерно-електрична установка, яка потенційно скорочує подорож до 149 днів.
VASIMR працює за іншим принципом, ніж класичні ракети. Він розігріває плазму електромагнітними полями та викидає її на надзвичайно високій швидкості. Це дозволяє економніше використовувати паливо та підтримувати тривале прискорення у космосі.
Інженери також розглядають прямі термоядерні двигуни, які теоретично можуть забезпечити подорож на Титан і назад за 2–2,6 року.
Найбільша проблема — не двигуни
Попри проривні технології, головною загрозою для екіпажу залишається космічна радіація.
Після виходу за межі магнітного поля Землі астронавти опиняються практично без захисту від високоенергетичних частинок. Сучасні матеріали поки не здатні ефективно блокувати таке випромінювання без значного збільшення маси корабля.
Є й інші ризики. У мікрогравітації людина щомісяця втрачає близько 1% щільності кісток, а м’язи швидко слабшають. Крім того, тривалі місії можуть викликати серйозні проблеми із зором та психікою через ізоляцію.
Для порівняння: рекорд найдовшого безперервного перебування людини у космосі становить 437 днів. Його встановив космонавт Валерій Поляков на станції «Мир». Але навіть ця місія проходила під частковим захистом магнітного поля Землі.
NASA вже готується до дослідження Титана
Перш ніж туди вирушать люди, Титан досліджуватимуть роботи. NASA вже готує місію Dragonfly — автономний квадрокоптер, який має прибути на супутник у 2034 році.
Апарат вивчатиме атмосферу, поверхню та хімічний склад Титана. Саме ці дані можуть стати основою для майбутніх пілотованих експедицій.
Чому це важливо
Титан вважається одним із найперспективніших місць для пошуку складних органічних сполук у Сонячній системі. Якщо технології ядерних двигунів справді вийдуть на новий рівень, людство вперше отримає реальний шанс дістатися зовнішніх меж Сонячної системи за прийнятний час.
Фактично мова йде про початок нової ери космічних польотів, де Марс перестане бути фінальною точкою для людини.
