Озонова діра над Антарктидою наразі досить мала та перебуває у хорошому стані, що ще раз підтверджує, що озоновий шар поступово відновлюється.
Хороша новина полягає в тому, що озонова діра зменшилася, але є і погана: її розміри пов’язані з раптовим стратосферним потеплінням над Антарктидою в липні, яке призвело до надзвичайно високих температур у багатьох регіонах континенту.
Попри аномальну спеку біля Південного полюсу, останні дані щодо озонового шару оптимістичні. Тенденція свідчить про те, що озон може повністю відновитися до рівня 1980 року (до появи дірки в шарі) до 2066 року над Антарктидою, до 2045 року над Арктикою та до 2040 року для решти світу.
«Озоновий шар, який колись потребував допомоги, зараз відновлюється», — сказав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Озоновий шар — це частина стратосфери, що розташована на висоті від 15 до 30 км над поверхнею Землі. Він містить високу концентрацію озону порівняно з іншими частинами атмосфери. Завдяки здатності поглинати шкідливі ультрафіолетові промені Сонця, озоновий шар діє як захисний щит для життя на нашій планеті.
У 1970-х і 1980-х роках виявили, що озоновий шар руйнується через хлорфторвуглеці (CFC) — хімічні речовини, які використовувалися в аерозольних спреях, розчинниках та холодильниках. Вони піднімалися у стратосферу і руйнували озон.
Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила останні дані на Всесвітній день озону, 16 вересня, що припадає на річницю Монреальського протоколу 1987 року — міжнародної угоди, яка заборонила CFC у всьому світі. Ця угода стала однією з найуспішніших у світі та досі залишається єдиним договором ООН, ратифікованим усіма 197 країнами.
«У часи, коли багатосторонні відносини перебувають під значним тиском, Монреальський протокол символізує надію», — додав Гутерріш. «Коли країни демонструють політичну волю заради спільного блага, зміни можливі».
Озоновий шар складний, і його стан залежить від багатьох факторів. Розмір дірки змінюється сезонно, з’являючись у серпні, досягаючи максимального розміру в жовтні та зникаючи наприкінці листопада.
За даними європейської служби Copernicus, озонова діра цього року розвинулася пізніше через зміни у полярному вихорі, спричинені двома епізодами раптового стратосферного потепління в липні 2024 року. Завдяки цьому вона є відносно малою на цей час року.
Однак дані показують, що озонова діра продовжує скорочуватися відповідно до прогнозів і залишається на шляху до довгострокового відновлення.
«Від вулканів до зміни клімату — багато факторів впливають на формування озонової дірки над Антарктидою. Однак жоден з них не є настільки руйнівним, як антропогенні речовини, що руйнують озон. Монреальський протокол та його поправки дали достатньо простору для початку відновлення озонового шару, і ми можемо очікувати подальших ознак відновлення у наступні сорок років», — зазначила Лоренс Руїль, директор CAMS у Європейському центрі середньострокових прогнозів погоди.
«Це демонструє, як людство через міжнародне співробітництво та науково обґрунтовані рішення може змінити свій вплив на атмосферу планети».
