Кількість людей, які живуть з діабетом у всьому світі, зросте більш ніж удвічі протягом наступних трьох десятиліть, і до 2050 року сягне 1,3 мільярда осіб. Це один з ключових висновків нашого дослідження про глобальний тягар діабету, нещодавно опублікованого в журналі The Lancet.
Ми проаналізували та синтезували всі доступні епідеміологічні дані щодо тягаря діабету, який визначається як погіршення здоров’я через діабет, що відображається через кількість випадків, тяжкість захворювання та смертність.
Наше дослідження включало понад 27 000 джерел даних для отримання оцінок поширеності діабету, інвалідності та смертності для 204 країн і територій з 1990 по 2021 рік. Використовуючи інструмент моделювання, який враховує соціально-демографічні фактори та ожиріння, ми спрогнозували поширеність діабету до 2050 року.
Ми також оцінили частку інвалідності та смертності від діабету, зумовлену конкретними факторами ризику, пов’язаними з ожирінням, дієтою, фізичною активністю, навколишнім середовищем або родом занять, тютюнопалінням та вживанням алкоголю.
Цей аналіз є частиною більш масштабного дослідження “Глобальний тягар хвороб, травм і факторів ризику”, яке кількісно оцінило погіршення здоров’я через сотні хвороб, травм і факторів ризику з 1990 року. Тисячі медичних експертів і дослідників по всьому світу роблять свій внесок у це дослідження, яке постійно оновлюється, і використовують його результати.
Наша команда спрогнозувала, що до 2050 року в кожній країні очікується збільшення кількості випадків діабету. У регіонах, які, як очікується, найбільше постраждають від епідемії, включаючи Північну Африку та Близький Схід, а також острівні держави Тихого океану, є країни, де за умови збереження нинішніх тенденцій у 2050 році з діабетом житиме кожна п’ята людина. Очікується, що серед людей старшого віку в цих регіонах поширеність діабету буде ще вищою.
Хоча діабет 1-го та 2-го типу характеризується високим рівнем цукру в крові, також відомим як глюкоза, 2-й тип – це захворювання, якому можна значною мірою запобігти, яке виникає через поступову резистентність до інсуліну і зазвичай діагностується серед дорослих. З іншого боку, тип 1 – це аутоімунне захворювання, при якому організм не може виробляти інсулін; він зазвичай розвивається в дитячому або підлітковому віці.
Переважна більшість нових випадків діабету в наступні три десятиліття, за прогнозами, буде мати тип 2. Ми очікуємо, що двома основними факторами будуть старіння населення та збільшення кількості випадків ожиріння. У 2021 році ожиріння було найважливішим фактором ризику діабету 2 типу, на який припадає більше половини випадків інвалідності та смерті від цього захворювання.
Чому це важливо
Люди, які живуть з діабетом, мають значно вищий ризик розвитку та смерті від інших серйозних захворювань, включаючи ішемічну хворобу серця та інсульт, а також від таких ускладнень, як втрата зору та виразки на ногах.
Це посилює навантаження діабету на системи охорони здоров’я, вимагаючи більш комплексного скринінгу та лікування. Однак дослідження показало, що менше ніж 1 з 10 людей з діабетом у країнах з низьким і середнім рівнем доходу мають доступ до комплексного лікування діабету.
На основі численних досліджень можна зробити висновок, що двома основними чинниками очікуваного зростання захворюваності на діабет будуть старіння та ожиріння. З віком здатність організму регулювати рівень цукру в крові змінюється.
Крім того, дослідження показують, що рівень ожиріння буде продовжувати зростати. Жодна програма ще не продемонструвала стійкого зниження рівня ожиріння на рівні популяції.
Щоб змінити цю тенденцію, потрібен підхід, спрямований як на поведінкові, так і на структурні фактори, пов’язані з дотриманням здорового харчування та достатньою фізичною активністю.
Які ще дослідження проводяться
Хоча наше дослідження повідомляє про тенденції розвитку діабету та фактори ризику в часі за віком, статтю та географією, існують й інші фактори, які дають підказки, чому діабет непропорційно вражає певні групи населення.
Дослідження показують, що існує багато складних соціальних та економічних чинників, які впливають на намагання вести здоровий спосіб життя. Низький дохід, низький рівень освіти та проживання в міських районах пов’язані з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу.
Дослідження також показують, що діабет 2 типу непропорційно часто вражає корінне населення по всьому світу, що значною мірою пов’язано з колонізацією та порушенням їхнього традиційного способу життя.
Стрімке зростання кількості людей, що живуть з діабетом, яке ми прогнозуємо в нашому дослідженні, не обов’язково стане реальністю. Розуміння того, як ці тенденції пов’язані зі способом життя людей, є першим кроком до зміни перебігу цього захворювання в найближчі десятиліття.
