Нове дослідження припускає, що органічні молекули, які дозволили зародитися життю, були присутні на Марсі близько 4,5 мільярда років тому. І хоча ці критично важливі компоненти, можливо, потрапили на Землю приблизно в той же час, саме на Червоній планеті імовірно життя знайшло найсприятливіші умови.
Земля та Марс є планетами внутрішньої Сонячної системи, що складається з чотирьох скелястих планет та пояса астероїдів. Незабаром після своого утворення ці планети земної групи зазнали жорстокого бомбардування – на них обрушився потік астероїдів.
Рух тектонічних плит Землі призвів до того, що ці «снаряди» потрапили всередину планети. А поверхня Марса, навпаки, нерухома, і це означає, що камені, які врізалися в ній у минулому, залишаються на місці і можуть бути вивчені.
Аналізуючи 31 марсіанський метеорит, автори дослідження прагнули відповісти на низку фундаментальних питань щодо їх походження. Наприклад, досі вчені так і не визначили, звідки прибули ці древні камені — із внутрішньої чи зовнішньої Сонячної системи, і чи несли вони якийсь органічний матеріал, який міг дозволити розвиватися життю.
Використовуючи надточні вимірювання ізотопів хрому, вчені ідентифікували метеорити як вуглецевмісні хондрити із зовнішньої частини системи. Грунтуючись на переважанні такого каміння на Марсі і на тому факті, що лід зазвичай становить 10% їхньої маси, автори підрахували, що ці «гості» принесли на Марс достатньо води, щоб покрити всю планету товщею до 307 метрів.
Примітно, що хондрити, що містять вуглець, з зовнішньої частини Сонячної системи також транспортували органічні молекули, такі як амінокислоти, у внутрішню частину Сонячної системи. Ці сполуки необхідні формування ДНК і, ймовірно, надали сировину, що дозволило зародитися життя.
“У цей час Марс зазнав бомбардування астероїдами, наповненими льодом. Це сталося у перші 100 мільйонів років еволюції планети. Інший цікавий аспект у тому, що астероїди також несли органічні молекули, біологічно важливі для життя”, – повідомив Мартін Біззарро, автор дослідження.
Умови на Марсі могли бути ідеальними для життя на цьому ранньому етапі, чого не можна сказати про Землю. Після цього періоду сталося щось катастрофічне для потенційного життя на нашій планеті, додав Біззаро.
Вважається, що між Землею та іншою планетою розміром із Марс сталося зіткнення. Це була масштабна катастрофа, яка сформувала систему Земля-Місяць і в той же час знищила все потенційне життя на Землі.
Взяті разом ці результати показують, що життя, ймовірно, мало більше шансів на процвітання на Марсі, ніж на Землі, в роки формування внутрішньої частини Сонячної системи, вважають автори дослідження.
