Міжнародні вчені, які зібралися у Франції, проголосували в п’ятницю за нові метричні префікси для вираження найбільших і найменших вимірів у світі, викликані обсягом даних, що постійно зростає. Про це пише AFP, повідомляє УНН.
Вперше за три десятиліття нові префікси були додані до Міжнародної системи одиниць (SI), узгодженого глобального стандарту для метричної системи.
У ряди добре відомих префіксів, таких як кіло та милі, входять ронна та кветта для найбільших чисел та ронто та кекто для найменших.
За зміну проголосували вчені та представники урядів з усього світу, які були присутні на 27-й Генеральній конференції.
З того часу, як у 1960 році було створено систему SI, наукова потреба призвела до збільшення кількості префіксів. Востаннє це було в 1991 році, коли хіміки, які бажають виразити величезні молекулярні величини, підштовхнули до додавання детти та йотти.
Йоттометр – це одиниця, за якою слідують 24 нулі.
Але, за словами Річарда Брауна, голови відділу метрології Національної фізичної лабораторії Великобританії, навіть йотти недостатньо.
“З точки зору вираження даних у йоттабайтах, що наразі є найвищим префіксом, ми дуже близькі до межі”, – сказав Браун AFP.
“Земля важить приблизно шість роннаграм, тобто 6 з 27 нулями, сказав Браун. – Юпітер, це близько двох кеттаграм, двійка з 30 нулями”.
Браун сказав, що ідея оновлення виникла у нього, коли він побачив повідомлення ЗМІ, які використовують несанкціоновані префікси для зберігання даних, такі як бронтобайти та геллабайти. Google, зокрема, використовує hella для байтів з 2010 року.
Однак метричні префікси повинні бути скорочені лише до їх першої літери, а B і H вже були зайняті, крім бронто та хелла.
“Єдиними літерами, які не використовувалися для інших одиниць або інших символів, були R та Q”, – сказав Браун.
Згідно з договором великі префікси закінчуються на А, а менші на О.
Він додав, що нові префікси мають “захистити систему від майбутнього” та задовольнити світову потребу у вищих числах – принаймні протягом наступних 20-25 років.
