Хоча більшість із нас сприймає землю під ногами як належне, у її складних шарах, мов на сторінках книги, записана історія Землі. Наша історія.
Дослідження показують, що в цій історії є маловідомі розділи, які сягають глибокого минулого Землі. Насправді, внутрішнє ядро Землі, схоже, має ще одне, ще більш внутрішнє ядро.
“Традиційно нас навчали, що Земля має чотири основні шари: кору, мантію, зовнішнє ядро та внутрішнє ядро,” пояснила в 2021 році геофізик Австралійського національного університету Джоанн Стівенсон.
Наші знання про те, що знаходиться під земною корою, здебільшого базуються на тому, що вулкани розкрили, і на тому, що сейсмічні хвилі “розповіли”.
З цих непрямих спостережень вчені підрахували, що внутрішнє ядро, температура якого перевищує 5000 градусів Цельсія, складає лише 1 відсоток загального об’єму Землі.
Однак кілька років тому Стівенсон та її колеги знайшли докази того, що внутрішнє ядро Землі може насправді складатися з двох окремих шарів.
“Це дуже захопливо – і може змусити нас переписати підручники!” – заявила Стівенсон на той час.
Команда використовувала пошуковий алгоритм для аналізу та співставлення тисяч моделей внутрішнього ядра з даними про те, як довго сейсмічні хвилі проходять крізь Землю, зібраними за кілька десятиліть Міжнародним сейсмологічним центром.
Тож що ж там унизу? Команда проаналізувала деякі моделі анізотропії внутрішнього ядра – як відмінності у складі матеріалу змінюють властивості сейсмічних хвиль – і виявила, що деякі моделі більш ймовірні, ніж інші.
Деякі моделі свідчать, що матеріал внутрішнього ядра спрямовує сейсмічні хвилі швидше паралельно екватору, тоді як інші вказують на те, що суміш матеріалів дозволяє хвилям рухатися швидше паралельно осі обертання Землі.
“Ми виявили докази, які можуть вказувати на зміну структури заліза, що, можливо, свідчить про два окремі процеси охолодження в історії Землі”, – зазначила Стівенсон.
Ці висновки можуть пояснити, чому деякі експериментальні дані не узгоджуються з нашими поточними моделями структури Землі.
Це дослідження було опубліковане в Journal of Geophysical Research.