Одна з найдивніших галактик у сусідстві Чумацького Шляху представила астрономам нову загадку.
Її назва — Centaurus A, і величезні струмені плазми, що виходять із центральної надмасивної чорної діри, зіткнулися з чимось на своєму шляху в міжгалактичний простір.
Що це за «щось»? Астрономи не знають. Вони назвали це об’єктом C4. Що б це не було, це цікаво, адже жодне інше зіткнення в струменях Centaurus A не створює таке ж рентгенівське випромінювання у формі літери «V», як це.
Centaurus A — це так звана незвичайна галактика, розташована приблизно за 12 мільйонів світлових років від Чумацького Шляху. Її багато характеристик роблять винятковою: масив карликових галактик, розташованих навколо галактичної площини, дивна форма з помітними пиловими смугами та структура, яка може бути результатом злиття двох галактик.
Ця галактика також має дуже активну надмасивну чорну діру та значну зоретворчу активність, будучи однією з найближчих до нас галактик із такими характеристиками. Діяльність чорної діри настільки потужна, що струмені частинок, що виходять із її полярних регіонів, пробиваються в міжгалактичний простір, створюючи величезні області радіовипромінювання.
Через це Centaurus A є об’єктом постійного спостереження із Землі. Один із найдетальніших радіоспостережень струменів виявив дивні особливості, раніше невідомі.
Використовуючи рентгенівську обсерваторію Chandra NASA, астрономи змогли детально дослідити високочастотне випромінювання струменів Centaurus A. Саме тоді було виявлено особливу V-подібну структуру, яка сходиться до яскравої точкоподібної області випромінювання.
Це виглядає так, ніби струмінь, рухаючись із надсвітловими швидкостями, зіткнувся з чимось, що спричинило появу відгалужень у формі V.
Що саме створює цей ефект, поки не ясно. Це може бути масивна зоря або турбулентний вузол. Однак навіть за цієї моделі одна з гілок V має відхилення, що важко пояснити.
Поки що відповідей немає. Для з’ясування природи цього явища, можливо, знадобляться додаткові спостереження в різних діапазонах хвиль.
Дослідження було опубліковано в журналі The Astrophysical Journal.