Європа відмовилася від співпраці з РФ щодо місії на Марс
Росія за кілька років зможе провести марсіанську місію самостійно, зазначив глава Роскосмосу Дмитро Рогозін.
Європейське космічне агентство (ESA) відмовилося від подальшої співпраці з Роскосмосом щодо місії ExoMars через російське вторгнення в Україну. Про це повідомляється на сайті агентства у четвер, 17 березня.
«Як міжурядова організація, уповноважена розробляти та реалізовувати космічні програми з повною повагою до європейських цінностей, ми глибоко шкодуємо про людські жертви та трагічні наслідки агресії проти України. Визнаючи вплив на наукове освоєння космосу, ESA повністю підтримує санкції проти Росії», – йдеться у заяві.
Урядова рада ESA на засіданні в Парижі 16-17 березня оцінила ситуацію, що виникла в результаті війни в Україні щодо ExoMars, і одноголосно визнала неможливість поточної співпраці з Роскосмосом за місією марсоходу ExoMars із запуском у 2022 році та доручила генеральному директору ESA призупинити співпрацю.
Також повідомляється, що після рішення Роскосмосу вивести свій персонал із європейського космодрому у Французькій Гвіані, всі місії, заплановані на запуск Союзом, були призупинені. Вони стосуються, по суті, чотирьох інституційних місій, для яких ESA є організацією закупівлі послуг (Galileo M10, Galileo M11, Euclid та EarthCare) та одного додаткового інституційного запуску.
“Програма Міжнародної космічної станції продовжує працювати номінально. Основна мета – продовження безпечної роботи МКС, зокрема забезпечення безпеки екіпажу», – зазначили в агентстві.
У свою чергу глава Роскосмосу Дмитро Рогозін заявив, що Росія за кілька років зможе провести марсіанську місію самостійно.
“Так, ми втратимо кілька років, але ми повторимо наш посадковий модуль, забезпечимо його ракетою-носієм “Ангара” і з нового стартового комплексу космодрому Східний проведемо самостійно цю дослідницьку експедицію”, – написав Рогозін у Telegram-каналі.
Запуск російсько-європейського апарату ExoMars планувався у 2022 році. Станція складається з європейського перелітного модуля і російського апарату, що спускається (десантного модуля). До складу останнього входять російська посадкова платформа Козачок та європейський марсохід Rosalind Franklin. Місія повинна була шукати доказів існування життя на Марсі.
