Японські вчені знайшли спосіб створювати пористу кераміку за значно нижчої температури

Замість нагрівання до температур, що сягають 4500 °F (приблизно 2482 °C), японські дослідники отримали кристали карбіду кремнію за 1472 °F (800 °C). Важливий не лише нижчий температурний режим: новий підхід дозволив сформувати тривимірну мережу нанорозмірних пластин із пористою структурою.

Результат може відкрити нові можливості для створення керамічних матеріалів із заданою будовою. А оскільки карбід кремнію широко використовують у силовій електроніці, дослідження має значення і для технологій, від яких залежать електромобілі, відновлювана енергетика та центри обробки даних.

Як вдалося отримати карбід кремнію за 800 °C

Команда Інституту досліджень матеріалів Університету Тохоку в Японії застосувала метод, відомий як рідкометалеве деалювання (liquid metal dealloying, LMD). Раніше його використовували переважно для роботи з металами, інтерметалічними сполуками та напівметалами. Тепер дослідники продемонстрували його застосування для отримання кераміки з міцними хімічними зв’язками.

Як повідомляє NNews із посиланням на Interesting Engineering, дослідники занурили шаруватий матеріал-попередник Mn₅SiC у розплавлений вісмут.

Під час процесу марганець переходив у розплав і змішувався з рідким металом. Залишкова структура на основі карбіду кремнію перебудовувалася, утворюючи кристалічну фазу β-SiC.

Температура процесу становила близько 800 °C — значно нижче за приблизно 2482 °C, які, за даними публікації, можуть використовуватися для отримання високочистого карбіду кремнію в традиційних промислових умовах.

У чому незвичність нової кераміки

Головна особливість результату — не просто зниження температури. Матеріал одночасно набув пористої структури, утвореної тонкими пластинами нанометрового масштабу, з’єднаними між собою у тривимірну мережу. Саме поєднання кристалічної будови та контрольованої пористості робить підхід цікавим для матеріалознавства.

Уявіть губку, але замість великих отворів у ній — мережа надзвичайно тонких кристалічних пластин. Вони формують єдиний каркас, а проміжки між ними створюють пористу архітектуру.

Дослідники також провели розрахунки з перших принципів. Вони підтвердили, що перебудова кремній-вуглецевого каркаса в β-SiC енергетично сприятлива. Водночас це не означає, що всі механізми формування пор уже зрозумілі.

Чому цей метод може бути важливим для промисловості

Карбід кремнію (SiC) — керамічний матеріал, який вирізняється термостійкістю та хімічною стабільністю. Він також важливий для силової електроніки, оскільки дає змогу працювати за високих напруг і температур та зменшувати втрати енергії в електронних пристроях.

Його використовують у технологіях, пов’язаних з електромобілями, промисловими перетворювачами електроенергії та енергетичними системами. Водночас нове дослідження не демонструє готового компонента для автомобіля чи електростанції. Воно показує інший спосіб отримання самого матеріалу та керування його структурою.

Це принципова різниця. Якщо метод вдасться адаптувати до практичних потреб, він може розширити можливості розроблення кераміки з потрібною внутрішньою архітектурою. Проте даних про промислову продуктивність, собівартість і масштабування процесу поки недостатньо, щоб говорити про готову заміну традиційним технологіям.

Що ще потрібно з’ясувати

Команда припускає, що на формування пластин вплинула шарувата кристалічна структура вихідного матеріалу Mn₅SiC. Однак цей зв’язок ще належить дослідити: науковці не встановили остаточно, як саме структура попередника визначає ріст пластин та їхню кристалографічну орієнтацію.

Результати опублікували 4 вересня 2026 року в журналі Scripta Materialia. Стаття має назву Liquid Metal Dealloying Enables Low-Temperature Synthesis of Nanoporous β-SiC with an Interconnected Nanoplate Network.

💡 Цікаво знати

Метод рідкометалевого деалювання не є новим. Його вже застосовували для створення пористих металів та інших матеріалів. Новизна японської роботи полягає в тому, що дослідники поширили цей підхід на кераміку з міцними ковалентними зв’язками — клас матеріалів, для якого отримання нанопористої структури є складним завданням.

❓ Чи означає це, що електромобілі стануть ефективнішими?

Поки що ні. Дослідники отримали новий матеріал, але не продемонстрували, що він уже покращує характеристики силових модулів або зменшує споживання електроенергії в автомобілях. Потенційне застосування залежатиме від подальшого вивчення властивостей матеріалу та можливості його практичного виробництва.

Головне досягнення полягає в іншому: науковці показали, що нанопористий карбід кремнію можна отримати за значно м’якших температурних умов, ніж ті, які зазвичай використовують для створення наноструктурованого SiC. Це новий інструмент для проєктування матеріалів, а не вже готова технологія для масового ринку.

Джерело

Exit mobile version