«Паливний» ворог знов на кордоні. Сертифікат походження палива, яке завозиться в Україну, зараз не обов’язковий. Трейдери чекають на адекватні дії держави. Про це пише в своїй колонці на порталі LIGA.net директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

«Добре, що Україна з пальним. Щобільше, з початку року бензин та дизпальне втратили в ціні 4-5 грн на літрі або 8-10%. Але чемпіоном є скраплений газ – він подешевшав на 5 грн, але це 20%. Начебто, непогано. Але.

Здешевлення автогазу відбувається переважно завдяки збільшенню частки російського ресурсу. Він йде не напряму, на ньому не написано, що він російський, але це так. Його імпортують під виглядом «польських», «литовських» та «латвійських» міксів, іноді навіть з благообразними євро-сертифікатами. Якщо в суміші 49% російського пального, воно вважається неросійським – так трактує європейське законодавство. Щоправда, є великі сумніви, що в тих диво-міксах є щось крім російського. Окремі партії автогазу оформлюються просто на підставі паспортів якості латвійських сховищ, куди крім російського ресурсу більше нічого не надходить.

Читайте також:  У США змусять автовиробників встановлювати в авто захист від перевищення швидкості

Якщо автогаз почав «газувати» з осені 2022-го, то наразі дочекались й дизелю. Минулого тижня для оформлення надійшов чи то албанський, чи то єгипетський вантаж. Гадаю, скоро надійде марокканський, алжирський, єгипетський або туніський. Ці країни – нові несподівані експортери дизпального, які здебільшого не мають свого нафтоперероблювання. Звідки тоді продукт? З Росії. Саме ці країни почали приймати це пальне після європейського ембарго на російські нафтопродукти, яке набуло чинності 5 лютого.

Окрема тема – Туреччина. Країна імпортує як російську нафту, так й російські нафтопродукти. За словами трейдерів, на морських терміналах «перебивають» паспорти, й російське пальне перетворюється на турецьке, тобто непідсанкційне. У лютому «турецького» пального було 50 000 т або 10% від загального імпорту в Україну.

Але й це ще не все. Ще були 50 000 т індійського дизпального. Воно теж йде з турецьких портів. Але якщо в ті порти постачається також сотні тисяч тонн російського ресурсу, як розібратись, що приїхало зрештою до нас? Як простежити, скільки того індійського палива прийшло та вийшло з Туреччини? Є думка, що з індійськими сертифікатами звідти виходить у декілька разів більше, ніж заходить.

Читайте також:  Відповідальності не уникнути: який штраф чекає на водіїв за їзду без прав

Тобто походження 20% лютневого імпорту в Україну дизпального з турецьких берегів під великою підозрою.

Характерно, такі вантажі в Європу не проходять. Й головним фільтром тут є банківська система: аналітики відстежують товарні потоки, виявляють токсичні вантажі та відмовляють у фінансуванні цих операцій. Але вже є відповідь ринку й на це – азійські та арабські банки. У Європу ти навряд чи заїдеш, а от в Україну – будь ласка.

Формально в Україні навіть немає заборони на імпорт російських нафтопродуктів. Для митного оформлення достатньо будь-якого паспорта якості, сертифікат походження не обов’язковий. Більш того, якщо митниця відмовиться від оформлення, може цілком законно отримати позов від вантажовласника.

Побудова бар’єрів проти російського пального на нашому кордоні – новий виклик «паливному» фронту й державі в цілому. Наразі багато трейдерів намагаються утримуватись від підозрілих партій та сподіваються на адекватні дії держави. Але якщо їх не буде, при тому найближчим часом, «криваве» пальне швидко затопить країну. Не тому, що хтось хоче заробити. Просто з ним неможливо конкурувати», — написав Куюн.

Читайте також:  Volkswagen може зберегти ДВЗ для моделі Atlas після 2025 року