Коли Кім Кардаш’ян з’явилася на відкритті свого магазину SKIMS у Нью-Йорку, спираючись на медичний самокат (це спеціальний пристрій для людей із травмами нижніх кінцівок), з босоніжком на одній нозі та дизайнерським гіпсом на іншій — вона робила більше, ніж просто боролася з травмою. Вона створювала контент.
І вона далеко не єдина.
У 2024 році репер Kid Cudi перетворив свою зламану ногу на вірусну історію, постячи фото на милицях та в ортопедичному чоботі після невдалого виступу на фестивалі Coachella.
Ці гучні травми викликають не лише співчуття. Вони приносять стильні бонуси, нових підписників і мільйони переглядів.
Але поки процес відновлення стає онлайн-розвагою, виникає важливе питання: чи допомагає ця тенденція людям справді зцілюватися, чи навпаки — спонукає до ризикованої поведінки, яка лише затягує лікування?
Реабілітація як публічне шоу
Зайдіть у будь-яку соцмережу — й одразу побачите відео, де хтось кульгає по супермаркету, танцює на милицях чи робить тренування в ортопедичному чоботі.
Хештеги типу #BrokenFootClub чи #InjuryRecovery об’єднують величезні онлайн-спільноти, де люди діляться порадами, емоціями та етапами відновлення. Для багатьох реабілітація стала публічним виступом — з обов’язковим «героїчним камбеком» у фіналі.
І це не лише про знаменитостей. Звичайні користувачі ведуть цифрові щоденники травм — від розтягнень під час походів до післяопераційного відновлення. Часто вони справді корисні й підтримують інших. Але інколи акцент робиться на надто швидкому прогресі, при цьому замовчуються неприємні й необхідні для справжнього загоєння етапи.
Колись зламана нога означала відпочинок. Тепер — це мільйони переглядів.
Чому люди на це підсаджуються
Дивитися, як інші справляються з травмою, може бути дуже заспокійливо. Коли хтось жартує про те, як важко дійти до ванної на милицях, або показує, як безпечно підійматися сходами — це знімає відчуття ізоляції, яке часто супроводжує травми.
І є ті, хто справді все робить правильно. Все більше лікарів — ортопедів, фізіотерапевтів, подологів — ведуть TikTok та Instagram, щоб ділитися безпечними вправами, реалістичними термінами відновлення та професійними порадами.
Для тих, хто не має легкого доступу до медичної допомоги, такий якісний контент — справжня знахідка.
Але не весь контент однаково корисний
У соцмережах відпочинок не завжди частина історії. Найпопулярніші ролики часто публікують не медики, а інфлюенсери, яким треба показати швидкі результати.
Дехто викидає милиці зарано, намагається стрибати без підтримки або виконує важкі вправи, коли тіло ще не готове — все заради лайків і переглядів.
Що часто залишається за кадром? Набряки, рецидиви, нудний спокій і повільний, іноді розчаровуючий темп справжнього відновлення. Кістки, сухожилля й зв’язки не вражаються лайками. Вони потребують часу і чітко структурованого навантаження: поступового і обережного повернення до руху, щоб уникнути повторної травми.
І це не просто припущення. Дослідження 2025 року показало, що більшість відео про гострі травми коліна в TikTok знімали не експерти й вони часто містили неповні або хибні поради. Вчені застерігають, що така дезінформація формує нереалістичні очікування та підштовхує людей до рішень, що шкодять відновленню.
Подібні проблеми виявили й при аналізі популярних відео про розрив передньої хрестоподібної зв’язки коліна — там теж масово поширювалися небезпечні, не підтверджені доказами методи.
Наслідки у реальному житті
Медики вже бачать ці «цифрові хвилі» на практиці. Фізіотерапевти та ортопеди повідомляють про зростання кількості пацієнтів, які приходять із завищеними, «намальованими соцмережами» очікуваннями замість адекватних медичних планів.
Одні відчувають розчарування, коли їхнє відновлення не таке стрімке, як у популярних відео. Інші намагаються робити ризиковані вправи зарано й лише погіршують стан.
Всесвітня організація охорони здоров’я також неодноразово попереджала про небезпеку медичної дезінформації в інтернеті. Коли люди обирають онлайн-поради замість професійного лікування, вони ризикують не лише затяжним відновленням, але й складнішими медичними проблемами, які потім доведеться довше і дорожче вирішувати.
Одужання — це не перегони
Так, підтримка онлайн-спільнот може бути цінною. Але тиск «швидше повернутися у форму» часто шкідливий. Вірусні ролики та зіркові історії одужання можуть створювати токсичне відчуття порівняння, спокушаючи людей поспішати.
Дослідження показують, що прагнення швидко повернутися до активності — особливо серед молоді — знижує дотримання плану реабілітації та різко підвищує ризик повторної травми.
Справжнє відновлення не підкоряється трендовим хештегам. Воно йде за власним, біологічно обумовленим темпом. Це час, терпіння і чітко спланована реабілітація.
Звісно, дизайнерський гіпс Кім Кардаш’ян може здаватися модним аксесуаром. Але для більшості з нас зламана нога — це тижні незручностей, болю, обмежень і тихого, поступового загоєння.
Контент про мобільність може надихати, мотивувати й об’єднувати. Але він не є інструкцією саме для вашого одужання. Якщо ви травмувалися — дивіться на чужий досвід з цікавістю, але не з бажанням повторити його темпи.
Прислухайтеся до свого тіла. Одужання — це особистий процес. І його ритм визначають не лайки, а ваш організм.