Очі можуть багато сказати про здоров’я нашого мозку. Насправді проблеми з очима можуть бути одними з перших ознак когнітивного занепаду.
Наше останнє дослідження показало, що зниження чутливості зору може передбачити деменцію на 12 років раніше, ніж її діагностують.
Наше дослідження базується на даних 8,623 здорових людей з Норфолка, Англія, яких відслідковували протягом багатьох років. До кінця дослідження 537 учасників розвинули деменцію, тому ми змогли виявити фактори, які могли передувати цьому діагнозу.
На початку дослідження учасники проходили тест на чутливість зору. Для тесту їм потрібно було натискати кнопку, коли вони бачили трикутник, що формується в полі рухомих точок.
Люди, у яких потім розвинулася деменція, значно повільніше помічали цей трикутник на екрані, ніж ті, у кого деменція не розвинулася.
То чому це так?
Проблеми з зором можуть бути раннім сигналом когнітивного занепаду, оскільки токсичні амілоїдні бляшки, що пов’язані з хворобою Альцгеймера, можуть першими впливати на ділянки мозку, які відповідають за зір, а потім пошкоджувати ділянки мозку, що відповідають за пам’ять, як прогресує хвороба. Тому тести на зір можуть виявити дефіцити раніше, ніж тести на пам’ять.
Існують й інші аспекти зорової обробки, що страждають при хворобі Альцгеймера, такі як здатність бачити контури об’єктів (контрастна чутливість) і розрізняти деякі кольори (наприклад, здатність бачити спектр синьо-зелених кольорів зменшується на ранніх етапах деменції), і це може впливати на життя людей, не даючи їм змоги одразу усвідомити проблему.
Ще однією ранньою ознакою хвороби Альцгеймера є дефіцит у “інгібіторному контролі” рухів очей, коли відволікаючі стимули легше привертають увагу.
Люди з хворобою Альцгеймера мають проблеми з ігноруванням відволікаючих стимулів, що може проявлятися як проблеми з контролем рухів очей.
Якщо деменція ускладнює ігнорування відволікаючих стимулів, це може збільшити ризик дорожніх аварій — дослідження цієї проблеми зараз проводяться в Лафборо університеті.
Ми маємо деякі докази, що люди з деменцією зазвичай не ефективно обробляють обличчя нових людей. Вони не слідують звичному шаблону сканування обличчя співрозмовника.
У здорових людей це відбувається від очей до носа, а потім до рота. Ми робимо це, щоб “запам’ятати” обличчя на майбутнє. Люди інколи можуть відчувати, коли співрозмовник не робить цього.
Деякі лікарі, які працюють з людьми з деменцією, можуть відразу визначити, що у пацієнта є деменція при першій зустрічі.
Люди з деменцією інколи здаються загубленими, оскільки не пересувають очі, щоб сканувати оточення, в тому числі обличчя людей, яких вони щойно зустріли.
Це може призвести до того, що пізніше ви не зможете впізнати людей, оскільки не запам’ятали їх риси.
Отже, ця рання проблема з невпізнанням нових осіб може бути пов’язана з неефективним рухом очей при нових обличчях, а не з проблемами пам’яті.
Однак, оскільки чутливість зору пов’язана з пам’яттю (навіть за допомогою не-очних тестів), ми також перевіряємо, чи допомагають рухи очей покращити пам’ять.
Попередні дослідження з цього питання змішані, але деякі показали, що рухи очей можуть покращити пам’ять. Можливо, саме це пояснює, чому ми виявили, що люди, які більше дивляться телевізор або читають, мають кращу пам’ять та менший ризик деменції порівняно з тими, хто цього не робить.
При перегляді телевізора чи читанні наші очі рухаються вперед-назад по сторінці чи екрану.
Однак люди, які часто читають, зазвичай також мають більше років освіти. Гарна освіта забезпечує резервну здатність мозку, тому, коли зв’язки в мозку пошкоджуються, негативний ефект менший.
В інших дослідженнях рухи очей зліва направо та знову направо, виконувані швидко (по два рухи ока на секунду), покращували автобіографічну пам’ять (історію вашого життя).
Однак деякі дослідження показують, що цей корисний ефект рухів очей поширюється тільки на праворуких людей. Ми не зовсім зрозуміли, чому це так.
Незважаючи на ці цікаві результати, лікування проблем з пам’яттю за допомогою свідомих рухів очей у літніх людей поки що не було здійснено. Крім того, використання дефіцитів у рухах очей як діагностичного інструменту не є звичайною практикою, попри потенціал технології руху очей.
Одна з проблем полягає в доступності технологій для відстеження рухів очей, які є дорогими та вимагають спеціального навчання для їх використання та аналізу.
Поки не з’являться дешеві та прості в використанні пристрої для відстеження рухів очей, використовувати їх як діагностичний інструмент для ранньої стадії хвороби Альцгеймера буде неможливо поза лабораторією.