Старіння викликає безліч змін у всьому організмі, але мало які органи демонструють цей процес так явно, як шкіра.
Окрім ознак внутрішнього, хронологічного старіння, таких як тонкі зморшки та стоншення шкіри, на ній також проявляються ефекти “зовнішнього старіння”, викликаного впливом навколишнього середовища. Грубі зморшки, пігментні плями та інші зміни можуть бути спричинені ультрафіолетовим випромінюванням, забрудненням повітря чи іншими зовнішніми факторами.
Хоча старіння шкіри часто розглядається як косметична проблема, воно може мати й серйозніші наслідки для здоров’я. З віком шкіра втрачає свою товщину та еластичність, що підвищує ризик травм і інфекцій.
За даними нового дослідження, різні гормони можуть допомагати захистити шкіру від впливу часу. Деякі гормони мають значний терапевтичний потенціал у лікуванні та профілактиці вікових змін, зокрема зморшок та посивіння волосся.
Деякі гормони вже використовуються у медицині для боротьби зі старінням шкіри, наприклад естрогени та місцеві ретиноїди, такі як ретинол і третиноїн. Однак вивчення взаємодії гормонів і шкіри може дати науковцям більше знань для розробки ефективніших методів.
У своєму новому огляді дослідники проаналізували попередні дослідження широкого спектра гормонів і хімічних сполук у тілі, що можуть впливати на старіння шкіри.
“Шкіра не лише є мішенню для різних гормонів, які контролюють процеси старіння, але й сама є найбільшим джерелом вироблення гормонів після класичних ендокринних залоз”, — зазначає провідний автор дослідження Маркус Бьом, професор дерматології в Університеті Мюнстера в Німеччині.
Шкіру дедалі частіше розглядають як важливий ендокринний орган через її здатність синтезувати та виділяти гормони та інші сигнальні молекули. Це стосується не лише всіх шарів шкіри, а й волосяних фолікулів, кожен з яких є “повноцінним нейроендокринним мініорганом”.
Щоб краще зрозуміти взаємозв’язок між гормонами та старінням шкіри, вчені розглянули ключові гормони, такі як інсуліноподібний фактор росту 1, гормон росту, естрогени, ретиноїди та мелатонін.
Деякі з них виявили значний вплив на старіння шкіри та волосся, що відкриває перспективи для їх використання в медицині.
“У нашій роботі ми виділяємо основні гормони, які регулюють процеси старіння шкіри, такі як руйнування сполучної тканини (що призводить до зморшок), виживання стовбурових клітин і втрата пігменту (що викликає посивіння волосся)”, — пояснює Бьом.
“Деякі з досліджених гормонів мають антивікові властивості та можуть у майбутньому використовуватися для профілактики старіння шкіри”.
Мелатонін є одним із перспективних кандидатів, оскільки це невелика молекула, яка є недорогою та добре переноситься організмом. Він діє як антиоксидант, регулює роботу мітохондрій, захищає ДНК від пошкоджень, має протизапальні властивості та гальмує апоптоз (запрограмовану загибель клітин).
Також було розглянуто інші гормони та ендокринні фактори, зокрема альфа-меланоцит-стимулюючий гормон (α-MSH), окситоцин, ендоканабіноїди та модулятори активності рецепторів проліферації пероксисом (PPARs).
Багато з них також можуть запобігати чи відновлювати пошкодження, спричинені старінням шкіри. Наприклад, α-MSH має сильний антиоксидантний та захисний ефект, а також зменшує УФ-індуковані пошкодження ДНК, що сприяє появі пігментних плям і зміні кольору волосся.
“Подальше вивчення цих гормонів може відкрити нові можливості для розробки терапевтичних методів боротьби зі старінням шкіри”, — підсумовує Бьом.
Дослідження було опубліковано в журналі Endocrine Reviews.
